У Чорнобильській зоні в компанії коней Пржевальського помітили домашнього коня. Про це в Facebook розповів біолог Сергій Гащак з Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів і радіоекології.   Кілька останніх років вчені повідомляють про повернення диких тварин в зону відчуження, в тому числі, унікальних для України видів. Корреспондент.net розповідає про відновлення дикої природи Чорнобиля.     Коні Пржевальського прийняли домашнього коня   Фотопастка в Чорнобильській зоні впіймала пару коней Пржевальського, у яких є лоша, в компанії домашньої кобили.   "Ой, не до добра це... Жеребець-пржевалець, новоспечена матуся-пржевалець зі ще зовсім малим сином і домашня кобила, смолиста, струнка, на півголови вища за кавалера", - написав Гащак.   За його словами, "інтернаціональні шлюби" рідко закінчуються добром. Вчені відзначають, що така поведінка пржевальців може викликати агресію з боку власників коней. Раніше тарпанів винищували, оскільки вони "відбивали" домашніх кобил.   Дивіться фото: Навіть ведмеді. Природа повертається в Чорнобиль
  Вченим вдалося ідентифікувати 48 коней Пржевальського в зоні відчуження. Загальне поголів'я диких коней на цій території може досягати близько 110 особин.   Аварія на Чорнобильській АЕС. Прип'ять до і після   "Коні Пржевальського виглядають здоровими і не мають ознак захворювань, тому можна припустити, що в наступні роки продовжиться зростання популяції диких коней у зоні відчуження", - розповів керівник відділу екології флори і фауни Чорнобильського заповідника Денис Вишневський.   Кінь Пржевальського - останній вид диких коней. У 20 столітті зник з природного місця існування. У зону відчуження в 1998 року із біосферного заповідника Асканія-Нова завезли 20 особин цього виду.     Вовки, рисі і навіть ведмеді   Гащак працює в зоні відчуження з 1990 року і говорить, що наукову роботу там, переважно, проводили ентузіасти. Біосферний заповідник у Чорнобильській зоні запрацював тільки в квітні 2017 року.   За його словами, незважаючи на радіацію, відсутність людей у зоні робить свою справу: там з'являються унікальні види тварин і птахів.   Зростає кількість лосів, оленів, вовків, лисиць. У зоні відчуження вченим вдалося зафіксувати 185 видів птахів. При цьому пішли ті види тварин, які були пов'язані з людиною - голуби, будинкові миші, щури, горобці.   Лось у Чорнобилі   Встановлені пастки з відео- і фотокамерами дозволяють говорити про те, що такі рідкісні види, як невловима євразійська рись. Востаннє її бачили в цьому місці більше століття тому.     Фотопастки автоматично знімають всі об'єкти, що випромінюють тепло і які рухаються на відстані до 10-15 метрів.     Дослідження також показали, що вовків у Чорнобильській зоні всемеро більше, ніж у сусідніх "чистих" регіонах.   Кожна з популяцій вовків і рисей - найбільших хижаків зони - в літній період складає більше ста особин. Рисі і вовки в зоні займають різні ареали.   Дивіться фото: Навіть ведмеді. Природа повертається в Чорнобиль
  Оленів і лосів у зоні набагато більше. За словами Гащака, оленів тут близько півтори тисячі особин, стільки ж може бути лосів.   У зоні з'явилося багато "червонокнижних" чорних лелек, які люблять селитися подалі від людей. Також зафіксовані 14 видів кажанів, три з яких занесені в міжнародну Червону книгу: гігантська посиділка, широковушка і ставкова нічниця.   Сенсацією став бурий ведмідь, якого зафіксувала фотопастки Гащака в західній частині зони. Цей вид ведмедів не бачили в зоні з кінця 1980-х років.   Бурий ведмідь у Чорнобилі   В районі ставка-охолоджувача, який став дрібніше і перетворився в систему озер, бувають орлан-білохвіст, кулик-сорока, чорні лелеки та інші птахи, характерні для Полісся.   Крім того, в водоймі водиться і різна риба - річкові види, що залишилися з часів, коли водойму створювали з річки Прип'ять, озерні і ті види, яких розводили в місцевому рибному комплексі.   Деякі тварини не бояться людини, оскільки не зустрічалися з агресією з боку людей. Так, кілька років тому журналісти зняли, як чорнобильська лисиця зробила собі бутерброд.       Рудий ліс   Після аварії в умовах найважчої радіаційної обстановки сильно постраждала частина соснового лісу, який примикав до західної частини станції.   В результаті опромінення загинуло 5-10 квадратних кілометрів соснового лісу - так званий Рудий ліс. Більшу частину цих дерев після аварії поховали.   В кінцевому підсумку, ця територія заросла іншими деревами та чагарниками, які не буріють, попри високий ступінь забруднення, хоча ця місцевість залишається однією з найбільш забруднених ділянок у зоні відчуження.   "Тут відбулися перші опадання після вибуху, а потім - після пожежі. В результаті, тут були дуже високі дозові навантаження. І вчені, якщо щось робили, то робили це швидко, перебіжками. В результаті, про перші роки аварії відомо не так вже і багато", - розповідає Гащак.   У 1990-х роках, коли дозові рівні впали, приблизно, в тисячу разів.   5 липня 2018 року Рудий ліс загорівся через суху траву. Полум'я розповсюдилося на 10 гектарів. До ліквідації пожежі залучили 35 одиниць техніки та 150 чоловік. До моменту виходу матеріалу пожежу ще не загасили.   Дивіться фото: Навіть ведмеді. Природа повертається в Чорнобиль
    Рай для живої природи   Раніше Михайло Балонов, головний науковий співробітник російського Інституту радіації і гігієни та консультант Міжнародного комітету ООН, описав зону відчуження, як "рай на землі для живої природи".   "Людей там немає, а є прекрасні ліси, річки, озера. Це абсолютно чудова природа українського і білоруського Полісся, і там живність розвинулася абсолютно дивним чином. Туди переселили коней Пржевальського... І вони там, як у раю, розвиваються", - сказав фахівець.     Він пояснив, що тварини в Чорнобильській зоні дещо піддаються впливу підвищеного опромінення, "але рівень вже такий, який ні до яких реальних наслідків не призводить".   "Ефекти на тварин, звичайно, були, і дуже навіть серйозні. Але були вони, в основному, в 1986 році. Там були високі рівні [радіаційного фону], там звірі деякі піддавалися великим дозам. А зараз це можна виявити з великими труднощами. Тобто, вони біологічно є, але на стан здоров'я і розмноження тварин вони ніяк не впливають", - розповів учений.   Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтеся на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Джерело "korrespondent.net"

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: