1-го грудня 2009 року у Львові урочисто запустили міський рейковий автобус сполучення Сихів – Підзамче. Однак вже за півроку маршрут вирішили закрити – через нерентабельність та значну завантаженість колій пасажирськими й вантажними поїздами, через що автобус не міг часто курсувати. Втім, у Львові досі не полишають надії запустити повноцінну міську електричку. Наприклад, торік в управлінні транспорту та зв’язку міськради Львова роздумували над ідеєю запустити міську електричку з Рясного-2 до Підзамче. Журналіст сайту 032.ua з’ясовував, наскільки реально у Львові створити умови для запуску міської електрички. З чого все почалося Взимку 2009 року у Львові запустили міський рейковий автобус із Сихова до Підзамче. Втім, вже за півроку маршрут закрили – «Львівська залізниця» вважала обслуговування автобуса нерентабельним, адже збитки від роботи маршруту склали більше 2 мільйонів гривень. На думку головного архітектора Львова Юліана Чаплінського, головна проблема міського рейкового автобуса полягала в малопродуманій системі діяльності транспорту. "Сам захід був малопропіареним. Про те, що у Львові працює міський рейковий автобус, знала дуже низька кількість людей. Крім того, була погано прорахована собівартість: здається, що ніхто навіть не думав про оптимізацію", - каже Чаплінський. Цікаво, що до закриття рейкового автобуса, «Львівська залізниця» та місто розглядали можливість продовжити маршрут залізничного транспорту від головного вокзалу до Рясне-2. Однак цим планам так і не судилося збутися. Що тепер У квітні цього року на сайті Єдиної системи місцевих петицій зареєстрували пропозицію від Дмитра Хмарного про запровадження нової системи міського залізничного транспорту у Львові. Зі слів автора електронної петиції, зараз приміські напрямки обслуговують застарілі автобуси, які перебувають у аварійному стані, часто курсують не за графіком і не за маршрутом, переповнені пасажирами. "Хочеться щоб в нас, як і в Європі, існувало поняття міського залізничного транспорту, який би був орієнтований на приміські регіони та курсував хоча б в години пік", - зазначив Дмитро Хмарний. Чоловік пропонує розробити таку систему залізничного сполучення, за напрямками: Мшана - Залуги, Зашків - Давидів, Пустомити - Запитів. Це може бути шість окремих ліній, які курсуватимуть до головного або приміського вокзалу у Львові, при цьому поїзди прибуватимуть з інтервалом у 30 - 60 хвилин. А торік управління транспорту спробувало розвинути думку щодо запуску залізничного транспорту від Підзамче до Рясного. Але залізничникам така ідея не сподобалася. «Справа в тому, що якщо вулицю Шевченка закриють на ремонт, то мешканцям Рясного буде дуже важко їхати чи заїхати в район. Тому, пропрацьовували варіант маршруту залізницею. Ми виїжджали на попередні станції, де могла би курсувати електричка. Але ці станції ні місто, ні залізниця, не розцінювали як пасажирські. Вони в поганому стані. Крім того, все зупинилося на питанні фінансування та моделі співпраці – залізниця не хоче щось робити», - каже провідний спеціаліст відділу паркування та організації дорожнього руху в управлінні транспорту департаменту ЖКГ та інфраструктури ЛМР, Павло Сирватка. Читайте також: Спроба №2: у Львові підготували нові пропозиції щодо реконструкції вулиці Бандери, - ВІЗУАЛІЗАЦІЯ. З думкою фахівця погоджується й Юліан Чаплінський, який вважає, що до «Львівської залізниці» треба йти вже з готовою програмою, аби наочно показати, як буде працювати міська електричка. Як це працює в країнах Європи та як міська електричка може працювати у Львові В європейських країнах міська електричка  – дуже популярна річ. Такий вид залізничного транспорту існує в Австрії, Швейцарії, Франції, Польщі, Данії, Австралії, Великобританії, Італії. По суті - це міська залізниця, де курсують добре знайомі нам пасажирські вагони, транспорт використовує ті самі рейки, а ще може інтегруватися в міжміське сполучення. Міські електрички за своєю структурою бувають різних типів: лінійними - коли проходять через все місто та сполучаються з позаміськими центрами, а також у формі перетинання - коли формується своєрідне кільце в центрі, або навколо центру міста,  інтегруючись разом із метро. «Мешканці Львова не знають про те, що в генплані міста та прилеглих населених пунктів є колія, перед в'іздом в місто з Києва, що дасть можливість не запускати до Львова вантажні поїзди. Таким чином ми звільнимо залізничну гілку, яка пролягає до Підзамче. Комплексна схема зв'язків мала би мати пов'язувати навколишні зі Львовом села», - зазначає Чаплінський. За словами Чаплінського, німецькі фахівці, які разом зі львівськими спеціалістами вивчали питання запуску у Львові міської електрички вважають, що можливість швидкого добирання до міста створює додаткові пасажиропотоки, на яке місто не розраховане. Тому, в Німеччині мешканці сіл доїжджають до кордонів міст на автомобілях, а вже потім пересідають на електричку, «Наша думка така, що міська електричка могла би спокійно інтегрувати станцію Давидів. Там живе дуже багато людей, які їдуть до Львова. А далі відбувається інтеграція з Малеховим, Сороками-Львівськими, Ямпілем, Запитовим, Брюховичами. Колію можна продовжити до Зашкова, Куликова і звичайно, в такі села, як Рудно, Зимна Вода, Басівка, Пустомити. Люди отримали би можливість зручно добиратись не тільки на работу, а й в зону рекреацій: на озеро Наварія, в Брюховичі», - пояснює архітектор. При цьому, оплата проїзду в міських електричках дорівнювала би тарифам в міському транспорті, а поза містом мали би діяти  інші регіональні тарифи. Як реалізувати проект Створення такого масштабного проекту займає доволі багато часу. На думку головного архітектора, в реалізації проекту мають бути зацікавлені всі сторони: міська влада, залізниця, мешканці міста, аби не вийшло так, як у 2009 році. «Мені так здається, що в Україні ще не робили такого масштабного проекту. З іншого боку, ми маємо шанс все підпільно підготувати і потім вистрілити з нашою напрацьованою системою. Бо залізниця не буде прислухатись до просто наших бажань. Ми всі пам'ятаємо, що колись у Львові хотіли збудувати підземний трамвай. І під час будівництва почала просідати земля, руйнувалися будівлі. Так от, міська електричка є менш затратною за інвестиціями та є дуже хорошою альтернативою метро», - - переконаний головний архітектор Львова. Читайте також: Паркінгу не треба: що не так із будівництвом підземної автостоянки перед університетом. Пан Чаплінський додає, що у випадку ґрунтовної роботи над проектом міської електрички, необхідно з'ясувати технічні аспекти цього питання, розробити візію поетапного розвитку міської електрички та ретельно продумати її включення в систему громадського транспорту. «Нам потрібно все це планувати: виділити земельні ділянки, створити хоча-би на рівні ескізних проектів пасажиропотоки, зробити анімацію, зробити піар серед людей. Бо коли політика біжить поперед розуму, ми отримуємо те, що сталося у 2009 році», - вважає Чаплінський. Наразі ж проект так і залишається лише на рівні обговорень. Очевидно, що львів'янам та мешканцям навколишніх міст та містечок найближчим часом сподіватися на реалізацію задуму не варто.  Читайте також на нашому сайті: Більше автобусів та електротранспорту: як у Львові втілюватимуть стратегію розвитку громадського транспорту. Джерело: 032.ua

Джерело "032.ua"

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: