Загрузка. Пожалуйста, подождите...
Главная страницаПолітика → Ефект Бабченко

Ефект Бабченко

02.06.2018, 15:00
«Вбивство», а потім несподіване «воскресіння» російського журналіста Аркадія Бабченка стало головною подією тижня не тільки в Україні, а й за її межами.Інсценування смерті відомого журналіста викликало суперечливі відгуки, як в Україні, так і за кордоном. Спробуємо без зайвих емоцій розібратися в цьому неймовірно закрученому детективі, в якому на кін було поставлено десятки життів відомих в Україні людей і репутація українських правоохоронців.Імітація смерті - хіба так можна?Нагадаємо пунктирно загальну канву подій. Увечері, 29 травня, стало відомо про нібито вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка на порозі його квартири в Києві.А вже через 20 годин глава СБУ Василь Грицак заявив, що Бабченко живий: спецслужба інсценувала його «вбивство», щоб попередити даний злочин і затримати замовника. Не встиг Бабченко насолодитися ефектом Тома Сойєра і прочитати сотні проникливих пронизливих некрологів, як тут же отримав закиди не тільки в бездушності до своїх чисельних шанувальників, а й в підриві довіри до журналістики.Глава організації «Репортери без кордонів» Крістоф Делуар вважає, що «рішення української поліції пограти з правдою убого і прикро, яким би не був його мотив ...». На думку ще одного британського журналіста Олівера Керролла, те, що трапилося, ставить під сумнів довіру до України. «Врешті-решт, це країна, яка стверджувала, що вона більш правдива, ніж її східний сусід», - зазначає він. А тепер, на його думку, журналісти перестануть всерйоз сприймати офіційні заяви української влади.Проте, практика ісценіровкі стара як світ, і задумка Шерлока Холмса, ісценіровавшего власну загибель після сутички з професором Моріарті на Рейхенбахському водоспаді давно увійшла в практику більшості спецслужб.До речі, вона особливо часто застосовується в Російській Федерації, чиї офіційні представники спочатку лили «крокодилячі сльози» про «загибель» одного з найяскравіших антипутінських журналістів, а потім взялися дружно засуджувати Бабченко за «воскресіння з «мертвих».Найбільш відомою стала історія інсценування вбивства у 2000 році кримінального російського авторитета Вілора Струганова (Паші Світломузики), в результаті якої «хрещений батько» Красноярська Анатолій Биков опинився у в'язниці «Лефортово».У 1982 році французька розвідка інсценувала вбивство румунського письменника Вірджіла Тенасе і тримала це в секреті три місяці, щоб запобігти замаху на його життя і довести, що замовником вбивства був режим Чаушеску. Це операція досі вважається однією з найуспішніших в історії французької розвідки.Відзначимо, що в Україні імітація вбивства передбачена статтею 271 КПК України «Контроль за вчиненням злочину». "Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий або особливо тяжкий злочин, і проводиться в наступних формах: ... 4) імітація обстановки злочину».Зазаначимо, що ця стаття використовувалася в Україні більше 30 разів за останні три роки.Організатор вбивства або «агент СБУ»Нові подробиці про підготовку операції по вбивству Бабченка надходять буквально щогодини.Згідно з останніми офіційними даними правоохоронців, відбулося буквально наступне.Вбивство Аркадія Бабченка, що змушений був покинути Россіію, побоюючись за своє життя, ще рік тому і в останні місяці проживав в Києві, було замовлено колишньому АТОшніку Олексію Цимбалюку. Цимбалюк - особистість дуже колоритна: активіст «Правого сектора», ветеран АТО. А до війни на Донбасі Цимбалюк був священиком (ієродияконом) церкви УПЦ МП. Можна тільки уявити, якби задум по ліквідації Бабченка вдався, а «кілер» був спійманий вже після виконання замовлення, який би це мало резонанс. Російського журналіста в Києві вбиває злісний правосек, а до того ж ще й «розкольник». Так би мовити, одним пострілом разом з Бабченком в Кремлі вбивали би відразу кілька ідеологічних зайців. Але, на щастя, для Бабченка і України, Цимбалюк, отримавши замовлення, відразу побіг до СБУ і став учасником оперативної комбінації, яка призвила до інсценіровки. В якості завдатку Цимбалюк отримав від замовника 15 тисяч доларів, ще стільки ж він повинен був отримати від організатора після виконання «замовлення».Замовником, або організатором, вбивства, якого СБУ затримало на наступний день після інсценіровки, виявився такий собі Борис Герман. Бізнесмен Борис Герман. Фото: Volodymyr Hontar / REUTERSПан Герман - також вельми колоритний персонаж: адвокат, підприємець, виконавчий директор українсько-німецького спільного підприємства "Шмайсер".Свого часу був помічником нардепа-соціаліста Михайла Гончарова і «регіонала» Ігоря Плохого.У 2016 році поліція звинувачувала Германа в незаконному поводженні зі зброєю. Невстановлені особи поштою надсилали бізнесменові десятки коробок з патронами і приціл для гранатомета АГС-17. Також Германа підозрюють в підробці документів. Згідно фабулі постанови суду, Герман незаконно виключив з числа учасників підприємства "Шмайсер" одного з власників, який володів 40% статутного капіталу товариства, на користь іншого співвласника.Ось що про підготовку вбивства заявив сам Герман під час засідання в Шевченківському суді. «До мене звернувся дуже давній мій знайомий, який зараз живе в Москві. Під час спілкування з'ясувалося, що він займається в фонді Путіна саме організацією заворушень в Україні», - сказав він.Пізніше Герман уточнив, що це громадянин України, і цю інформацію він передав українській контррозвідці, з якою співпрацював мало не з самого початку. Правда, чомусь Герман не знав, що в Україні контррозвідкою займається департамент СБУ, а не ГРУ Міністерства оборони, яке ловить шпигунів тільки в своїх рядах.«Його ім'я В'ячеслав Пивоварник. Він відповідає в фонді Путіна, в приватному фонді, за організацію терористичних актів і державний військовий заколот на наступних виборах президента, конкретно відповідає за всю Україну. Ось і все", - заявив Герман.Як з'ясували російські ЗМІ, у 2012-2016 роках В'ячеслав Пивоварник був гендиректором українського ТОВ «Рускон-Україна». Власником ТОВ значиться іноземна компанія «Енерві трейд сервісіз ЛТД». У реєстрі британських компаній є компанія NRV TRADE SERVICES LTD., директором якої зазначений Борис Герман. Власник російської «Рускон» - колишній депутат Держдуми Сергій Шишкарьов. Російське видання "РБК" називало його соратником, а видання The Insider - «близьким другом» екс-віце-прем'єра Дмитра Рогозіна.В результаті суд заарештував Германа на 2 місяці.«Перелік» БабченкаСпочатку генеральний прокурор Юрій Луценко говорив, що слідство отримало перелік з 30 осіб, яких планували вбити російські спецслужби.Трохи пізніше він збільшився до 47. «Ми не отримали інформації від організатора, але отримали завдяки спецоперації можливість нової інформації від його оточення. І вчора ввечері, між 9 і 10 вечора, я отримав інформацію - у нас в руках є перелік. У нас є перелік з 47 осіб, який організатор надав третій особі, і в результаті спецоперації ми змогли його ідентифікувати і витягти», - розповів Луценко.За його словами, більшість людей в ньому - журналісти. «Більшість цих людей - це журналісти України, а також журналісти, які виїхали з Росії. Більшість з цих осіб журналісти, але не тільки вони», - зазначив Луценко.Адвокат організатора замаху на Бабченка повідомив, що в переліку значилися, в тому числі, одеський активіст Тодор Пановський і фсбшник-перебіжчик Ілля Богданов.Також в цей перелік входили відомі російські журналісти Євген Кисельов і Матвій Ганапольський.За словами Юрія Луценка, всім тим, хто опинилися в переліку, буде надана державна охорона.П'ять версій «вбивства» БабченкаОтже, перша версія офіційна. Наші спецслужби змогли затримати реального організатора замаху на Аркадія Бабченко і за допомогою спецоперації зафіксувати його зв'язки з Росією. Було врятовано життя відомого журналіста і багатьох інших відомих людей. І в сумний перелік російського терору в Україні, в якому вже є Павло Шеремет, Денис Вороненко, Темур Махаурі, Максим Шаповал, Аміна Окуева, не додалося ще одне прізвище.Також була попереджена серйозна політична криза в країні напередодні виборів і спроба продемонструвати світу безпорадність українських спецслуб і звинуватити главу держави у неможливості захистити право на свободу слова в країні.Якби вбивства продовжилися, а в списку були досить відомі журналісти, - це мало б катастрофічні наслідки для Порошенка, і, як мінімум, виключило б його з числа реальних претендентів на перемогу у виборах в 2019 році.Версія адвоката Євгена Солодка. Все так, як і в офіційній версії, за винятком одного: Герман - не організатор вбивства, а український герой, який давно співпрацює чи то з СБУ, чи то з «військовою контррозвідкою».Мінуси версії - Герман не знає, що контррозвідкою у нас займається СБУ і немає офіційно оформленого документа про співпрацю. Якби Герман з самого початку співпрацював з СБУ, він би не сказав фразу: «Я знав, що кілер побіжить в СБУ».Відзначимо, що Солодко - відомий адвокат. Серед його клієнтів колишній регіонал Олександр Єфремов і обвинувачений у вбивстві журналіста В'ячеслава Веремія Юрій Крисін.Третя версія - піар Порошенка. Все це затіяно, щоб підняти рейтинг президента, який похитнувся. Однак в такому випадку на суді штучно зіткана схема швидко розвалиться. І замість грандіозного піару, буде грандіозний скандал. А коли в операції беруть участь стільки людей, то ризик того, що задуманий спектакль стане надбанням громадськості, величезний. Навіть затяті противники Петра Порошенка не вважають його повним ідіотом. Глава держави грі в Чапаєва все ж таки віддає перевагу шахам і в змозі прорахувати ситуацію на пару ходів вперед. Виграти піввідсотка рейтингу або втратити все. Починати партію з такими високими шансами на провал, президент України навряд чи б став.Четверта версія - президента підставила СБУ. Спецслужби спробували таким чином прибрати Германа, який замішаний в корпоративному конфлікті - виконуючи замовлення його опонентів. Але це все одно, що з атомної гармати стріляти по горобцях. У СБУ є мільйон способів вирішувати такі питання набагато простіше. Тим більше зрозуміло було з самого початку, що судове розслідування такої події буде у фокусі суспільної уваги. Перспектива, замість орденів, отримати дострокову відставку і кримінальні терміни також набагато вище.П'ята версія - слід Рогозіна і несогласовка роботи двох різних відділів СБУ. На думку відомого блогера Івана Яковини, колишній віце-прем'єр РФ і нинішній глава «Роскосмосу» Дмитро Рогозін, відчуваючи, що під ним хитається крісло, вирішив після справи Скрипаля засвітитися у вигідному світлі перед Путіним.«У Рогозіна є близький друг Сергій Шишкарьов. Він власник компанії "Рускон", що займається контейнерними перевезеннями. У цій компанії українське СП - фірма "Рускон-Україна". Її гендиректором до недавніх пір був В'ячеслав Пивоварник. А гендиректором офшорної компанії, що володіє "Рускон-Україна" значиться Борис Герман! Це той самий чоловік зі "Шмайсера", якого зараз заарештували на два місяці за підозрою в організації замаху на Бабченка», - пише Яковина.Далі, за його версією, справа могла бути такою: «Пивоварник телефонує до Києва Герману дізнатися, наскільки реально "за п'ятдесят килобаксов" знайти когось, хто гримне Бабченка. Герман, у якого величезні проблеми в бізнесі з правоохоронними органами, партнерами і не зрозумло з ким ще, спочатку дивується, а потім розуміє, що це його шанс. Він приходить до своїх знайомих у СБУ і каже, що його тут намагаються завербувати для вбивства. Що, типу, робити?» - пише блогер.Подальший розклад, за версією Яковини, повинен був виглядати так: «Відстежуй потоки, гроші собі заберемо, найми в кілери якогось лоха, а його візьмемо, коли він піде на справу. Ми - при баблі, Росія - організатор вбивства, а кілер - у в'язниці! Нас ще й нагородять після цього».Ну а далі: «Знайшли дивакуватого типа - попа-розстригу, який служив в АТО. Дали йому завдаток. Все, начебто, йшло нормально. Але Аристарх виявився не таким вже й дурнем - сам прийшов в СБУ, в якийсь інший відділ»...Все це виглядає, як погано написаний шпигунський роман, але не будемо виключати й такий варіант. У сухому залишку - замовлення на вбивство Бабченка прийшло з Росії, але не від спецслужб. Ця версія пояснює багато в чому безглуздість ситуації, але навряд чи захищає честь мундирів СБУ, в якому права рука не відає, що робить ліва.Вірю - не вірю, або Український символ віриЯк би не закінчилося розслідування справи Бабченка, - сьогодні сміливо можна стверджувати, що на четвертий рік війни українське суспільство розучилося мислити раціонально, засновуючи свої висновки на домислах, а не на фактах.Сумно виглядають заяви деяких лідерів української опозиції, які, коментуючи "вбивство", а потім "воскресіння" Бабченка, перевзулися, що називається, на льоту.Їм не важливо, чи живий Бабченка, чи ні, а головне - вкусити владу якомога болючіше.І якщо після першого шоку звучало - "як так можна, наше СБУ не може нікого захистити". Те після «воскресіння» Аркадія було зворотнє - "як можна обманювати суспільство - ми тепер не будемо вам вірити". Втім, пишуть це люди, які давно не вірять не лише словами своїх політичних конкурентів, вони навіть у власні слова вже давно не вірять.Можливо, вже скоро скептики, як це було в історії з Савченко, будуть осоромлені. Під час судового розгляду ми побачимо неспростовні докази, що підтверджують офіційну версію.А поки суспільство сприймає ісценіровку вбивства Бабченка як релігійна людина символ віри - в залежності від особистих або політичних симпатій або антипатій.Безумовно, що у витоків української невіри до влади і правоохоронних органів є своя довга історія розчарувань. Але коли суспільство свідомо використовує презумпцію винності до тих, хто нагорі - це самогубна тенденція для воюючої країни.Можливо, коли-небудь спроможність співвітчизників бачити реальність тільки такою, якою їм простіше - назвуть ефектом Бабченко. Якщо вдасться його подолати, - ми  навчимося хвалити і лаяти наші спецслужби і владу, виходячи з фактів, а значить, бачити загальну картину подій в реальному світі, а не в брехливій ??інтерпретації «друзів України», як на Сході, так і на Заході.А батькові шести прийомних дітей Аркадію Бабченкові залишається тільки побажати виконати власну обіцянку. «Хрін там. Не дочекаються. Я обіцяв померти в дев'яносто шість років, станцювавши на могилі Путіна і зробивши Селфі на Абрамсі на Тверській! Я постараюся це зробити». Роман Лазоренко Джерело: 032.ua

Джерело "032.ua"


 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
 
204