З 2015 року в Україні триває реформа системи МВС. Основою для неї в нашій країні став підписаний президентом України 4-го серпня 2015 року закон “Про національну поліцію, скасувавши таким чином норми про міліцію. Коли влітку 2015 року розпочався перший етап реформування сектору правоохоронних органів, українське суспільство сприйняло ці змінили з великим позитивом: нарешті щось почало змінюватись. Нові правоохоронці — підтягнуті та стрункі, усміхнені, але серйозні, вселяли оптимізм та віру в те, що тепер ми по-справжньому захищені від беззаконня та свавілля. Журналіст сайту 032.ua вирішив з’ясувати, на скільки якісні зміни відбулися в діяльності та в структурі МВС України, реформування якого триває з 2015 року Що змінилося Концептуальні зміни розпочалися влітку того ж таки року, коли в столиці нашої країни, а згодом і в 32 інших містах, запрацювала нова патрульна поліція. Продовжуючи реформу, в Україні запровадили Самбірську модель територіальних підрозділів поліції, яка після очевидного успіху в Самборі була в серпні 2015 року розповсюджена ще на 9 райвідділів в Львівській, Київській, Донецькій, Луганській та Харківській областях. Цю реформу назвали ефективною, тож вже на початку 2016 року територіальні підрозділи поліції запрацювали в сільській місцевості та в невеликих містах Київської, Львівської, Харківської, а з липня – Хмельницької та Волинської областей. Експерт “Реанімаційного пакету реформ” Злата Симоненко вважає, що основне досягнення реформи – створення нової патрульної поліції. Конкурсні процедури для обрання майбутніх поліцейських відбулися в досить прозорий спосіб, що визнали навіть європейські експерти. Однак на цьому успіхи реформування МВС завершилися. «Якщо, наприклад, говорити про слідчий блок – він не реформований взагалі, там працюють ті ж слідчі, які взагалі не проходили переатестацію, або ж ті, які не пройшли перетестування, але поновилися на своїх посадах через суди», - зазначає вона Натомість, спікер консультативної місії Європейського союзу в Україні Фердинанд Коен називає ще одну, на його думку, важливу трансформацію в МВС - зміщення акценту діяльності в сторону служіння населенню. «Сервісні центри МВС, з якими ми тісно співпрацюємо та які помітно підняли рівень надання адміністративних послуг для громадян.  Поліція також працює над покращенням взаємин з громадами, у яких вона працює. На підтримку цього напрямку діяльності ми організували масштабну програму тренінгів із взаємодії поліції з громадою (community policing). Протягом 2016-2017 років на наших тренінгах ми підготували майже 300 тренерів зі складу НПУ, які, у свою чергу, вже проводять тренінги для своїх колег на місцях», - каже Фердинанд. Як реформували правоохоронну систему в країнах ЄС Незважаючи на те, що реформа МВС в Україні триває вже майже 4 роки, українські та закордонні експерти зазначають, що зміни відбуваються надто повільно. В приклад українській владі наводять реформу поліції в Норвегії, яка відбулася у 2016 році. Методи та швидкість навчання українських поліцейських суттєво відрізняється від норвежського досвіду. Там найбільшу увагу придіяють навчанню майбутніх поліцейських, що в майбутньому дає практично гарантований шанс отримати впевнених у собі професіоналів своєї справи. В Норвегії поліцейські мають пройти 3-річну підготовку до служби, тоді як в Україні, термін навчання наприклад, майбутнього патрульного поліцейського, складає всього 4 місяці. Загальний штат поліції, прокурорів та решти спеціалістів в Норвегії, які входять до даних структур, налічує близько 16 тисяч осіб. При цьому, правоохоронна система Норвегії зовсім нещодавно пережила реформу: в країні зменшили кількість поліцейських ділянок з 27 до 12, аби оптимізувати структуру та зменшити видатки на управління. Водночас, експерти в один голос стверджують: аби підняти рівень довіри населення до працівників поліції, найперше слід побороти систему корупції в правоохоронних структурах. “Головною перешкодою для успішних реформ В Україні є корупція”, - визнає Фердинанд Коен. За його словами, консультативна місія ЄС працює з різними українськими правоохоронними органами в напрямку виявлення корупційних ризиків та шляхів подолання внутрішньої корупції. Більше того, Європейський союз та уряд Данії фінансують проект «Антикорупційна ініціатива ЄС» загальною вартістю 16 мільйонів євро, який, з-поміж іншого, надає підтримку таким новоствореним антикорупційним відомствам, як НАБУ. А в Україні у 2017 році, на третій рік реформи, новій Нацполіції України довіряли всього 39, 4% громадян: Перспективи реформи На думку Злати Симоненко, наразі реформування правоохоронної системи України не відбувається взагалі. За словами експерта, практично кожна політична сила у ВРУ намагається створити новий підконтрольний собі орган. Однак законопректи під час голосування блокуються опонентами-депутатами. “МВС та Нацполіція взагалі припинили реформування слідчого блоку, хоча після Революції Гідності всі говорили про те, що необхідно змінювати не патрульних, а саме слідчих, які ззаймаються розслідуванням злочинів, вибиванням грошей. Навіть елементарний законопроект про нумерацію всіх представників Нацгвардії аби вони мали жетони, щоби всі розуміли, хто бере участь наприклад, в розігнанні мирного зібрання – цей законопроект не проходить голосування у ВРУ, його просто блокують”, - вважає пані Злата. Експерт називає ще одну негативну рису реформи в Україні — блокування діяльності Державного бюро розслідувань – орган, який вже рік не можуть запустити в роботу. “Саме це бюро має забрати слідчі функції в прокуратури. Однак жодна з політичних сил не хоче створювати такий орган, адже він буде загрожувати і президенту України і топовим посадовцям нашої країни”, - говорить жінка. Крім того, на думку Злати, окремої уваги заслуговує той факт, що зараз політичні сили намагаються створити нову фінансову поліцію – Держбюро з фінансової безпеки. “Цей орган ніби-то має замінити стару податкову міліцію, однак новостворений орган безпосередньо буде підпорядковуватися президенту України. Це можна назвати перерозподілом влади між політичними партіями, адже структура МВС, в принципі, підконтрольна “Народному Фронту”, - пояснює Симоненко. Із словами свого українського колеги погоджується і Фердинанд Коен, який головним чинником майбутнього успіху реформи МВС називає продовження боротьби з корупцією в правоохоронній системі. За його словами, довести на практиці боротьбу з корупцією має Державне Бюро Розслідувань. При цьому, Коен визнає, що робота Бюро вже давно відстає ві заданого графіку. “Але робота набирає обертів, тож важливо, щоби до бюро потрапили справжні фахівці, на яких немає жодного політичного тиску. Щодо кримінальних розслідувань, ми запропонували понад 100 поправок до Кримінально-процесуального кодексу, прийняття яких, на нашу думку, є надзвичайно важливим, щоби зробити кодекс дієвішим”, - зазначає Коен Як би мала відбуватися реформа Створення патрульної поліції — наразі все, чим може похвалитися українська влада в плані реформування МВС. Починати ж реформу потрібно було з повного перезавантаження усієї структури правоохоронних органів. На думку Злати Симоненко, наразі найбільшої реформи потребує СБУ, яка має відійти від своєї нинішньої діяльності (розслідує все і проти всіх), а займатися лише контророзвідувальною роботою: боротьба з тероризом, розслідування економічних, корупційних злочинів. Що думають в ЄС про реформу правоохоронної системи в Україні. В Європейському Союзі вже відкрито визнають, що реформа в секторі цивільної безпеки України відбувається занадто повільно. “Хід і темпи реформ не задовольняють багатьох українців. Саме тому деякі ключові реформи, зокрема в галузі боротьби з корупцією, слід пришвидшувати”,- каже Фердинанд Коен. Однак європейці продовжують вірити, що реформа таки відбудеться, якщо українська влада дійсно розпочне боротися з корупцією, змінить законодавство відповідно до європейських вимог та буде прислухатися до своїх колег із Європи. “Головним пріоритетом має бути прийняття відповідного законодавства, що б охоплювало усі сфери сектору цивільної безпеки. Важливо уточнити функції та відповідальність різних відомств та забезпечити цивільний та демократичний нагляд за сектором. Щодо нагляду за діяльністю СБУ, то законопроект щодо національної безпеки, зареєстрований у ВРУ, не відповідає стандартам ЄС та НАТО в частині парламентського контролю за діяльністю СБУ”, - підсумовує Коен. Повне або часткове відтворення матеріалу без письмової згоди редакції забороняється. Джерело: 032.ua

Джерело "032.ua"

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: