У четвер, 23 березня, в Україні відбулися дві резонансні події: вибух на найбільшому складі боєприпасів в Балаклії та вбивство в центрі Києва побіжного колишнього депутата Держдуми Дениса Вороненкова. У цих двох подій, цілком можливо, був один замовник, який в черговий раз продемонстрував українцям, що у гібридній війні поняття тилу не буває.

Вибух у Балаклії

23 березня, приблизно в три години, стався вибух на найбільшому в Україні складі боєприпасів у Харківській області біля міста Балаклія.

На складі розміром 368 гектарів перед війною зберігалося близько 130 тисяч тонн боєприпасів — в основному артилерійські і танкові снаряди, ракетне озброєння.



За словами радника президента Юрія Бірюкова, за 2015 і 2016 рік з 65 арсеналу вивезли в інші арсенали 50 тисяч тонн важливих боєприпасів.

"Тобто, вивезли третину всього обсягу. Перевезення - це 1000 вагонів. Перевезення - це мільйони гривень оплати послуг перевезень УЗ. У 2016 році на обслуговування і утримання 65 арсеналу виділено 5 мільйонів гривень. Всього. Територія в чотири сотні гектар, периметр в кілометрах. Вартість банальних відеокамер (наприклад) для покриття всієї території - ну, прикиньте самі як-то", - зазначив радник президента.

За свідченням військових, які охороняли склад, перед вибухом вони чули політ безпілотника. Швидше за все, пожежа на складі стала результатом успішно проведеної диверсії.

Безумовно, має право на існування і версія, що прикриваючись диверсією, військове відомство намагається приховати банальне розкрадання складу або злочинну недбалість.

Однак враховуючи специфіку складу — артилерійські і танкові снаряди, складно уявити, якому покупцеві в Україні вони могли б знадобитися.

Українську громадськість обурило, що потрапили в мережу фото зі складу в Балаклії. На них чітко видно, як величезні штабеля ящиків зі снарядами зберігаються під відкритим небом.


Заради справедливості зазначимо, що вони були датовані 2013 роком. Також відомо, що як мінімум третина боєприпасів була з вичерпаним терміном придатності.



Однак версія диверсії виглядає більш переконливо. Тим більше, що це не перша спроба. Склад знаходиться у відносній близькості і від російського кордону (всього 90 кілометрів), і від зони АТО. Зазначимо, що на базі зберігалися досить дефіцитні, за словами експертів, танкові снаряди. Недалеко від закладеного арсеналу знаходяться нафтоналивна база і молокозавод, де зберігаються запаси хлору. Так що за несприятливих обставинах наслідки вибуху для тридцятитисячній Балаклії навіть страшно було б уявити.

Перша спроба підірвати склад сталася 26 грудня 2015 року. В цей день з квадрокоптера терористи скинули кілька запальних мін. І тільки завдяки злагодженим діям військових тоді трагедії вдалося уникнути. На цей раз диверсанти підготувалися краще. За словами вочевидців, пожежа почалася одночасно з кількох сторін.

Як заявив глава СБУ Василь Грицак, відкрито кримінальне провадження за статтею «диверсія». "Встановлені свідки, які бачили, як на склади 65-го арсеналу з летального апарату скинули засоби, які пізніше ініціювали вибухи і детонацію", — зазначив глава СБУ.

За словами міністра оборони Полторака, на склади могла проникнути і диверсійна група. “Характеристика дій, які відбулися, вказує, що працювала диверсійна група: там не було короткого замикання, там не було підпала трави. За словами тих людей, які стояли на посту, там працювала група", — сказав міністр оборони.

У п'ятницю, 24 березня, в Мінооборони, заявили, що пожежу на складі боєприпасів вдалося загасити. В результаті НП поранено 3 людини, 1 людина загинула, ще 2 людини отримали порізи при розборі завалів.

Проте поодинокі вибухи тривали ще в суботу. На розмінування складу підуть місяці — тому точний збиток від диверсії стане відомий швидко.
Колишній міністр оборони України Олександр Кузьмук зазначив, що підрив складу може бути поганим знаком для України. «Це дуже серйозний сигнал, який може говорити про активізацію дій ворога. В першу чергу, якщо ворог активізується, проводяться диверсії по знищенню в тилу складів, баз і пунктів управління. Ось над цим треба добре замислитися».

Нагадаємо, що єдиний завод, що виробляє в Україні боєприпаси — Луганський патронний був ще в 2014 році захоплений бойовиками. За три роки в країні, що воює, так і не почалося будівництво нового заводу з випуску снарядів і патронів. У Міністерстві оборони запевняють, що радянських запасів вистачить ще на багато років війни. Тільки не уточнюють якої — гібридної або справжньої. Не дай, Боже, ще кілька успішних подібних диверсій на українських складах, і армії може загрожувати найстрашніший на війні дефіцит — боєприпасів.

Показова ліквідація російського втікача

У той же день, 23 березня, в центрі Києва був убитий ї колишній депутат Держдуми Дмитро Вороненков, який втік з Росії. Його вбили, коли він виходив з готелю «Прем'єр Палас» зі своїм охоронцем.


На відео добре можна побачити в деталях, як це сталося. Вбивця безперешкодно підійшов ззаду і вистрілив в охоронця, а потім Вороненкова — чотири кулі потрапили в живіт та шию російського політика і стали для нього смертельними.



Поранений охоронець, який представляв Головне управління Міністерства оборони України, встиг лежачи вихопити пістолет і відкрити вогонь по злочинцю, який втікав. Вбивця отримав чотири кулі, в тому числі в голову і пізніше помер на операційному столі. Охоронець перебуває у важкому стані.

Who is who Mr. Voronenkov

Денис Вороненков і його дружина, також колишній депутат Держдуми Максакова, були не останніми людьми в путінській Росії. Вороненков, хоч і представляв у Держдумі системну опозицію від КПРФ, але був набагато ближче до системи влади, ніж просто опозиційний депутат. До того як стати депутатом, він у чині полковника служив у Федеральній службі з контролю за обігом наркотиків. Разом з дружиною — оперною співачкою і дочкою відомої російської актриси Людмили Максакової (Розалінда з «Летючої миші») вони були друзями сім'ї правої руки Путіна - його помічника Володимира Суркова.



Ходили чутки, що і дружина Максакова у свій час входила до донжуанського списку Володимира Путіна. Втеча подружжя Вороненкових до Києва стала болючим ударом для Кремля.

Приклад міг стати заразливим. Крім того, Вороненков став важливим свідком по справі в обвинуваченні  президента-втікача Віктора Януковича у державній зраді.

Вбивство Вороненкова має стати жорстоким уроком для всіх, хто навострив лижі з путінської Росії.

Московський слід у вбивстві російського політика. що втік, виглядає, якщо не стовідсотково, то вельми переконливим.

Спецслужби тільки однієї держави на протязі вже майже сто років мають такий довгий і «славний» список політичних вбивств.

23 травня 1938 агент НКВД Павло Судоплатов за допомогою НКВС вибухового пристрою вбив в кафе Роттердама творця ОУН Євгена Коновальця.

20 серпня 1940 року агент НКВС Рамон Меркадер ударом льодоруба убив у Мексиці Льва Троцького.

15 жовтня 1959 року агент КДБ Богдан Сташинський за допомогою пістолета-шприца вбив у Мюнхені лідера ОУН Степана Бандеру.

1 листопада 2006 року у Лондоні агентом КДБ Андрієм Луговим був отруєний полонієм чекіст втікач Олександр Литвиненко.

23 березня 2013 року у своєму британському маєтку був знайдений мертвим Борис Березовський.

“Підступне вбивство в центрі Києва Дениса Вороненкова — це акт державного тероризму з боку Росії, яку він був змушений залишити з політичних міркувань. Явний почерк російських спецслужб, раніше неодноразово виявлявся в різних європейських столицях“, — заявив Петро Порошенко, коментуючи вбивство Вороненкова.

Відзначимо, що з цією оцінкою Президента багато згодних, в тому числі і в Росії.

«Жахливий злочин є продовженням кампанії в стилі КДБ по залякуванню всіх, хто знаходиться в опозиції до тирана Володимира Путіна", - написав у своєму блозі американський сенатор Маккейн.

Колишній депутат Держдуми Росії Семаго сказав так:

«Інформація для Захарової: мовчання - запорука здоров'я і довголіття (не в приклад Чуркіну!)

І, благаю, ще раз. Убогі розумом! Ну досить вже про ЦРУ і СБУ: у вас же є діти, родичі, помилуйте іх!»

У Росії, ясна річ, намагаються звинуватити у вбивстві Україну. Однак незрозуміло, навіщо українським спецслужбам вбивати такого цінного свідка і до того ж отримувати прогнозовані звинувачення у власній безпорадності і некомпетентності. Все це загрожує неприємними для керівництва спецслужб кадровими рішеннями.

Цікава і особистість убивці — вона начебто повинна виводити на український слід, але все не так просто.

Вбивцею виявився 28-річний Павло Паршов, уродженець Севастополя. На сайті МВС Паршов вказаний як розшукуваний дніпровськими правоохоронцями і обвинувачений за статтями 205 і 209 КК України (фіктивне підприємництво та легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом).

В Україну Паршов прибув з території Білорусі пішки, через наземний перехід Нові Яриловичи, в лютому 2015 року - пред'явивши паспорт громадянина України, серія та номер якого відносяться до території ОРДЛО. З літа 2015 року він служив у батальйоні "Донбас" у Маріуполі у навчальній роті.

Позивний у Павла Паршова був "Боксер". Колишній командир батальйону "Донбас" Нацгвардії Анатолій Виногродський, під командуванням якого служив кілер, заявив, що він не брав участь у боях і втік зі служби.

Найцікавіше, що у такого «патріота і бійця з російською агресією», як Паршев, найближчі люди — дружина і дитина, за даними українських спецслужб, весь цей час знаходилися в Росії.
Зазначимо, що 23 березня президент Росії Володимир Путін провів нагородження вищого командного складу ФСБ РФ у Кремлі. ФСБ Путін подякував "за досягнуті успіхи в боротьбі з тероризмом". Увечері російський президент дивився виставу «Остання жертва».

Йде розслідування, але, судячи з усього, повну правду про вбивство Дениса Вороненкова ми всі дізнаємося вже через багато років — коли відкриють архіви ФСБ або черговий високопоставлений втікач з Росії розповість нам подробиці секретної операції.

Виникає питання, чому такий важливий свідок виявився в публічному місці тільки з одним охоронцем? У нас якогось--небудь штабного генерала при прибутті в зону АТО охороняє взвод автоматників — невже не можна було забезпечити гідною охороною Дениса Вороненкова?

P/S

Диверсійна війна проти України ведеться з самого початку російської агресії. Згодом тільки, судячи з усього, вона буде йти ще більш нахабно і безцеремонно. У Кремлі чудово розуміли, на кого відразу впаде підозра після вбивства Вороненкова і вибуху в Балаклії. Однак слово «репутація» в Кремлі вже мало кого хвилює. На кону занадто великі цілі, а часу все менше і менше. У Росії почалася президентська кампанія, і путінської адміністрації терміново потрібен хоч якийсь успіх на українському фронті. Кримська ейфорія давно видихлася, над цифрами, які нібито свідчать, що економічне дно пройдено і почалося зростання економіки, сміються навіть кремлівські експерти. Ціна на нафту готується до нового епохального падіння, що загрожує остаточно знецінити рубль.

Роман Кремля з Трампом закінчився, фактично так і не розпочавшись. І навіть більше, в США намічається докорінна переоцінка взаємин з Росією. На думку колишнього радника Путіна Андрія Ілларіонова, «це справжня конфронтація».

«До цього протягом останніх 10-15 років Кремль намагався з себе вдавати, що нібито проти нього США ведуть конфронтацію, чого, природньо, не було. Але ось зараз вони домоглися цього. Зараз США розгортаються для масштабної конфронтації проти нашої країни. Що це таке, нинішнє покоління просто не знає», - зазначає Ілларіонов.

Єдина надія Кремля - зробити все, щоб досягти політичної, економічної та військової дестабілізації в Україні, щоб прокласти дорогу до дострокових перевиборів Ради і президента. Ініціативу з блокадою ОРДЛО перехопив Київ, і тепер потрібні нові підстави для розгону нової «зради».

І для цього Росія буде задіювати всі сили і ресурси. Не потрібно бути Нострадамусом, щоб передбачити, що Україну чекає бурхлива весна і непросте літо.

Якщо влада, спецслужби і громадянське суспільство зроблять необхідні висновки з подій 23 березня — остання спроба кремлівського режиму розхитати Україну - провалиться, як і решта. Час працює на Київ, а не на Москву.

І тоді, можливо, вже цієї осені ми побачимо дуже цікаві події в Росії. Ймовірно, вони не відразу приведуть до звільнення Донбасу та Криму, але напевно створять необхідні політичні передумови для цього.

"032.ua"

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

► Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
► В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
► 17 лютого очікуються найбільші морози
► Шторм на Філліпінах забрав життя 6 людей
► Над Швецією з'явилось унікальне сонячне гало