25 років тому понад 90% жителів УРСР вирішили залишити за спиною горезвісну радянську стабільність разом з тотальним дефіцитом, зрівнялівкою в бідності і підпільними панами Корейко і зробити крок у  невідомість, ім'я якої - незалежність.
Мало хто тоді думав про своїх предків, які сотні років боролися за право жити у власній державі. Людей вабила можливість жити в багатій, процвітаючій крїн. «У нас є корисні копалини, металургія, у нас є технології, є чорнозем і море. Не перераховуючи гроші в Кремль, ми зможемо стати заможною європейською країною», - думали тоді багато хто, приміряючи і на себе власне збільшення добробуту.
На жаль, стати багатою країною за ці роки у нас так і не вийшло.
Чого ж насправді ми досягли за 25 років незалежності, що придбали, а що втратили?
Ми вирішили знайти кілька маркерів, які хоча б частково давали відповіді на ці питання, і докласти їх до тих міст, в яких працюють сайти CitySites.
Безумовно, ці показники змін - дуже умовні. Проте, вони дають уявлення про загальні тенденції, що відбуваються в країні.
Народжуваність
Статистика показує, що, починаючи з 1991 року, в Україні число хлопчиків, які народжуються, стабільно перевищує число дівчаток. У народі кажуть, що це прикмета скорої війни.
Можливо, Україна йшла до військового протистояння з Росією всі ці 25 років, тому і така демографія?
На жаль, це не єдина тривожна тенденція. Загальний рівень народжуваності в українських містах падає з року в рік.
Правда, соціологи стверджують, що скорочення природного прибутку населення - це загальна особливість розвинених країн, а не ознака слабкої економіки виключно України.
Єдиний виняток загальних закономірностей - столиця України. У Києві народжуваність зростає. Йому - медальку за кращі демографічні показники.

У полоні Гіменея
А ось кількість створюваних сімей безпосередньо пов'язана як з економічною, так і з політичною ситуацією в країні. В Україні число бажаючих створювати сім'ї з кожним роком все менше, а число тих, хто розриває шлюб, - зростає.
Негативними лідерами в цьому напрямку стали Харків і Маріуполь. А ось серед чемпіонів - знову українська столиця, Київ, і культурна столиця, Львів. Вони демонструють зростання кількості укладених шлюбів, порівняно з 1991 роком, на тлі скорочення кількості розлучень.

Тривалість життя
За останні три роки тривалість життя в Україні показала стрімкий стрибок. Ще кілька років тому Україна була на 122 місці в світі за цим показником, поступаючись всім країнам Європи, більшості країн Америки та багатьом країнам Сходу. Сьогодні з показником 71,3 роки Україна піднялася на 104 місце.
Правда, згідно з оприлюдненими в 2015 році даними Держстату, досягнутий цей результат не за рахунок більш розвиненого рівня медицини (як це прийнято в розвинених країнах), а за рахунок скорочення кількості вживання алкоголю і тютюну.
Смертність від зловживань алкоголем скоротилася за 5 років більш ніж в два рази - з 27 088 чоловік в 2008 році до 12497 - в 2011-му. А дякувати за це ми повинні зростаючій дорожнечі алкоголю і сигарет.
Серед міст, статдані яких ми аналізували, безумовними чемпіонами за тривалістю життя стали найуспішніші міста країни - Київ, Львів і Харків.

Машина - не розкіш
Фраза «машина не розкіш, а засіб пересування», в радянські часи звучала як пекучий сарказм. Машина для радянської людини була в першу чергу розкішшю, в другу чергу розкішшю і в третю - засобом пересування, бензин для якого не дістати.
Ми звикли говорити, що за 25 років незалежності нічого в позитивну стогону не змінилося. Однак та кількість приватного транспорту, яка з'явилася на вулицях країни, говорить про зворотне. Можливо, країна, розкрадена олігархами, і стала в цілому біднішою, але в кожному окремому випадку більшість її громадян стала жити набагато краще. Інакше як розцінити те, що за останні 25 років число щасливих володарів власних авто збільшилася від 3 до 7 разів!
Причому безумовним лідером в такому ривку стали міста Донецької області. Так-так, того самого Донбасу, який нарікав на погане життя в незалежній Україні.
У 1991 році в Донецькій області було всього 120 тисяч приватних авто. В 2016-му їх стало рівно мільйон!

Громадський транспорт
А от громадський транспорт зазнав серйозних втрат. Особливо трамваї і тролейбуси. Якщо парк автобусів не так скоротився, скільки перекочував з комунальної власності в приватну, то трамваї і тролейбуси просто пішли «під ніж».
На жаль, нам вдалося отримати статистику тільки по чотирьох досліджуваних містах, але тенденція, яку ми тут побачили, абсолютно ідентична для більшості інших міст країни. У деяких з них, наприклад, в Макіївці, міськелектротранспорту не залишилося зовсім.

Без даху над головою
Ще одна галузь, яка переживає затяжний занепад, - це будівництво житла. Безкоштовні квартири, особлива гордість радянської людини, для капіталістичної України не властиві. Кожен повинен на свої квадратні метри заробити сам. А оскільки рівень доходів населення в цілому по Україні вкрай низький, будівництво житла розвивається швидкими темпами лише там, де українці мають реальні можливості для заробітку - головним чином в Києві.

ТРЦ як показник торгової революції
Торгово-розважальні мегацентри - нове явище в Україні. На початку 90-х «найкрутішим» місцем торгівлі в містах були ЦУМи, як близнюки-брати схожі один на одного. А розважалася молодь у «клітках-дискотеках», барах і ресторанах.
Ідею об'єднати під одним дахом торгові центри, продовольчі супермаркети, кінотеатри, кафе, ресторани, спортивні майданчики тощо, українці, звичайно імпортували. Але «іноземне ноу-хау», довелося всім дуже до душі. Сьогодні великі ТРЦ стали центром дозвілля, найпопулярнішими місцями сімейного та молодіжного відпочинку. А їх кількість на душу населення краще за інше говорить про успішність міста і платоспроможність його жителів.

Місто, яке читає
Напевно, цей показник абсолютно не характерний і ніяк не відображає рівень економічного розвитку та успішності країни, проте, ми вирішили його включити в аналіз.
У радянські часи громадяни СРСР вважалися найбільш читаючими  в Європі.
Відрадно, що за останні 25 років число любителів інтелектуального дозвілля в Україні повільно, але впевнено зростає.
А ось що по-справжньому здивувало, так це те, що самим книжковим містом став зовсім не Львів - загальновизнаний центр друкарства.
Найбільше любителів книжок виявилось у Миколаїів.

Компанія CitySites дякує міським та обласним управлінням статистики Донецької області і Маріуполя, Дніпропетровської області та Кривого Рогу, Львова, Запоріжжя, Харкова, Києва Одеси і Миколаєва, міськім та обласним адміністраціям, прес-службам силових відомств і міськім бібліотекам за допомогу в підготовці матеріалу.
Компанія CitySites висловлює прикрість, що формальний підхід до роботи Луганського обласного управління статистики, Львівського регіонального сервісного центру МВС і деяких інших держструктур став перешкодою для отримання повної інформації по проекту.

"032.ua"

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

► Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
► В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
► 17 лютого очікуються найбільші морози
► Шторм на Філліпінах забрав життя 6 людей
► Над Швецією з'явилось унікальне сонячне гало