Загрузка. Пожалуйста, подождите...
Главная страницаГосподарка → На Тернопільщині почастішали випадки ентеровірусної інфекції

На Тернопільщині почастішали випадки ентеровірусної інфекції

07.08.2018, 21:04
За результатами роботи ДУ «Тернопільський обласний лабораторний цент МОЗ України» підтверджена циркуляція ентеровірусів у зовнішньому середовищі. Зокрема, відсоток позитивних знахідок у стічних водах області становить 14,8%. На жаль, офіційна статистика зареєстрованих випадків ентеровірусної інфекції не відображає реальної картини епідемічної ситуації. Обставини, що цьому сприяють є: при наявності слабо виражених клінічних ознак, хворі не звертаються за медичною допомогою; не завжди виставляється лікарями діагноз ентеровірусної інфекції, захворювання маскується під іншими діагнозами (наприклад ГРВІ, тощо); лабораторно не підтверджується. Ентеровірусна інфекція – це група гострих інфекційних захворювань, що викликається великою кількістю збудників (понад 100 серологічних типів вірусів). У зв’язку з поліморфізмом клінічної симптоматики застосовується класифікація за формами захворювання: типова та атипова. До типових форм перебігу ентеровірусної інфекції відносять герпангіну, епідемічну міалгію, екзантему, асептичний серозний менінгіт. До атипових форм – ентеровірусний увеїт, нефрит, панкреатит, енцефаломіокардит новонароджених. Частіше використовується термін –синдром “рука, нога, рот”(від англійської назви Hand-Foot-and-Mouth Disease або HFMD). Таку назву хвороба отримала через свої зовнішні прояви – внутрішні поверхні щік, губи, язик, горло покриваються невеликими сірувато-білястими пухирями, поява яких можлива і на долонях, пальцях, ступнях. Загалом ентеровірусна інфекція характеризується ураженням центральної нервової системи, м’язів, шкірних покривів, протікає за типом ентеритів, гострих респіраторних захворювань. Найчастіше захворюваність реєструється серед дітей віком від 3 до 10 років. Дорослі та діти старшого віку хворіють рідше, що пояснюється наявністю у них імунітету, який сформувався внаслідок безсимптомної інфекції, саме вони можуть бути носіями даної інфекції. Ентеровіруси стійкі у зовнішньому середовищі, при кімнатній температурі зберігаються до 3 місяців, добре переносять низьку температуру та замороження, у фекаліях здатні зберігати свою життєздатність більше 6 місяців. В природі ентеровіруси існують у 2 резервуарах – в зовнішньому середовищі – продукти, вода, грунт, і в організмі людини, де вони накопичуються і розмножуються. Джерелом інфекції є хвора людина або носій. Механізм передачі – фекально-оральний, повітряно-краплинний. Шляхи передачі – водний, харчовий, контактно-побутовий. Чинники передачі – вода, овочі, руки, іграшки, тощо контаміновані ентеровірусами. Характерна літньо-осіння сезонність. Тривалість інкубаційного періоду становить від 2 до 10 днів (в середньому 2 – 4 дні). Захворювання починається гостро, з різкого підвищення температури тіла до 39 – 40 градусів, ознобу, головного болю, слабкості, порушення сну, відсутності апетиту, періодичної блювоти. Пік виділення збудника припадає на перші дні клінічних проявів. Для встановлення діагнозу можливе лабораторне підтвердження ентеровірусної інфекції: виявлення РНК ентеровірусу методом ПЛР та на культурі клітин з метою виявлення ізоляту вірусу у зразку фекалій. Методи специфічної профілактики (вакцинація) проти ентеровірусних захворювань не розроблені. Заходи неспецифічної (індивідуальної) профілактики: – дотримання правил особистої гігієни; – користування індивідуальним посудом, рушником тощо; – часте миття рук; – використання тільки для пиття води гарантованої якості; – при купанні у відкритих водоймах уникати попадання води в носоглотку; – часте провітрювання приміщення; – щодення вологе прибирання у помешканнях. Загальна профілактика ентеровірусних інфекцій включає наступні заходи: – забезпечення населення безпечними в епідеміологічному плані продуктами та водою; – дотримання санітарно-гігієнічних вимог при видаленні та знезараженні нечистот. При перших ознаках захворювання необхідно звертатися за медичною допомогою, не займатися самолікуванням. Маленьким дітям (до 3 років), які контактують з хворим, зазвичай для профілактики призначають імуноглобулін та інтерферон інтраназально протягом тижня. Джерело: 0352.ua

Джерело "0352.com.ua"


 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
 
353