Люди із вадами зору матимуть чималі проблеми, якщо вирішать скористатися деякими маршрутками міста. Добитися від водія хоча б назвати номер маршруту, не кажучи вже про оголошення зупинок – зась. Про таку проблему написав у колонці для ПроТе Марко Клевець. "Повертаюся сьогодні з дачі. Сідаю у маршрутку. Для історії, яку я вам хочу розповісти, у яку саме – немає значення. У цьому випадку усі тернопільські маршрутки однакові. Після важкої роботи знаходжуся у стані легенької дрімоти. Аж на одній із зупинок мене з неї виводить запитання задане доволі різким тоном: – Яка це маршрутка? Розплющую очі. У дверях голова юнака років 22-25. У салоні тиша. Юнак ще голосніше повторює: – Яка це маршрутка, питаю? Водій, судячи з усього, дав обітницю мовчання. Аж хтось з пасажирів озвався. А юнак продовжує цікавитися: – До залізничного вокзалу їде? Водій свою обітницю не порушує. І знову відкликається хтось з пасажирів. З’ясувавши, що ця маршрутка їде у потрібному йому напрямку, юнак якось доволі невпевнено проходить до салону. Оці невпевнені рухи і доволі різкий голос наштовхують мене на думку, що він трішечки напідпитку. А він витягає з кишені карточку і простягає її кудись у бік водія. Чекає. Я ж уважніше придивляюся до нього і ловлю себе на думці, що він зовсім не п’яний. Оця поза з простягнутою рукою дуже нагадує жебрака під церквою. І тут я розумію, що хлопець просто погано бачить. І він чекає, поки водій покладе йому у долоню картку і квиток. Забравши своє, юнак просить сказати йому, коли буде залізничний вокзал. Водій, як партизан на допиті, вперто не видає жодних таємниць. А хтось із пасажирів обіцяє таки підказати. Їду і думаю, що так бути не повинно. Водій мав би оголошувати зупинки, щоб у таких людей не виникало проблем. Хоча, судячи з усього, водів маршруток у Тернополі набирають людей дуже лаконічних. Зайвого слова без особливої потреби вони не скажуть. З іншого боку, варто комусь забути заплатити за проїзд, як водій видасть таку тираду, що позаздрять найкращі оратори. Тут мали б щось думати власники маршруток. У тролейбусах же якось цю проблему вирішили. Є голосове оповіщення. І люди знають, яка зупинка зараз, а яка буде наступною. Але власники наших маршруток уміють думати тільки про підняття вартості проїзду, обіцяючи натомість покращити комфортність перевезень. То може таки варто покращити, хоча б для тих категорій пасажирів, які цього справді потребують? І на завершення. Ми таки доїхали до залізничного вокзалу. Водій своїй традиції не зраджує – для нього кожне слово і справді на вагу золота. Я ж через весь салон кричу: – Хлопче, залізничний вокзал! Юнак дякує і так само невпевнено, намацуючи сходинки, виходить із салону… Я не знаю скільки у Тернополі слабозорих. Зате точно знаю, що про них згадають 15 жовтня. Саме у цей день відзначають Міжнародний день білої тростини. І тоді багато поважних персон згадують про людей із вадами зору. А вже 16 жовтня забувають, що вони є поміж нас і що їм трішки важче, ніж нам, і варто таки щось робити, щоб їм стало хоча б трішки та легше. Бодай у таких дрібницях, про яку я вам розповів", - йдеться  в дописі. Джерело: 0352.ua

Джерело "0352.com.ua"

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

► Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
► В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
► 17 лютого очікуються найбільші морози
► Шторм на Філліпінах забрав життя 6 людей
► Над Швецією з'явилось унікальне сонячне гало