Загрузка. Пожалуйста, подождите...
Главная страницаГосподарка → "Франківськ – дуже тепле місто. Воно навіює спокій". До Франківська приїде львівська поетеса Оксана Маїк.

"Франківськ – дуже тепле місто. Воно навіює спокій". До Франківська приїде львівська поетеса Оксана Маїк.

17.04.2018, 23:08
Цієї суботи до Франківська свою нову книгу «Полиново-медова любов» привезе львівська поетеса Оксана Маїк. Презентація відбудеться у світлиці Міжрегіонального поетичного клубу «Об’єднані словом» за сприяння газети «Галичина». Нам випала нагода поспілкуватися з п. Оксаною і дізнатися трошки більше про неї, як автора і людину, а також поцікавитись про що ж її нова книга. Ти везеш до Франківська свою нову книгу. Яка вона, що в ній? Книга називається «Полиново-медова любов». Думаю, сама назва говорить за себе. Вона – про любов. У всіх її проявах. Любов до рідної землі, що дає силу до життя. Любов до батьків як до свого коріння, завдяки якому я така, яка є. Любов до дітей як до власного продовження. І, звичайно ж, про кохання як найщемливіший прояв любові. Чому ця любов для мене є полиново-медовою?Бо саме так воно й є у житті: то полином гірчить, то медами ллється… А поміж тим – безмір… За фахом ти вчитель географії, працюєш зараз у школі. Чи легко поєднувати вчительську професію і поезію? Коли встигаєш писати? Справді, робота у школі забирає багато сил і часу, і легкою її не назвеш )). Але… Як на мене, професія і творчість існують паралельно, не заважаючи одна одній. Якщо чесно, то для мене самої процес творчості є загадкою. Я справді не знаю відповіді на питання: як пишуться вірші. Вони просто приходять і вимагають бути реалізованими )) Буває, крутиться в голові якийсь рядочок-два, а записати й допрацювати часу нема. То буде так «мучити», висотувати, аж поки не почну записувати. Іноді в голові складається весь вірш цілком, тому записую майже без правок. Або навпаки: почну записувати – і бачу, що не те, десь загубився ключик, і вірш втратив свою цінність. Тоді просто викидаю без жалю. Ніколи не повертаюся до незакінчених віршів, бо то вже чуже. Іноді в голові спочатку звучить мелодія, а тоді приходить текст до пісні. Або навпаки: читаю вірш і бачу: це ж пісня! Тоді вчитуюся і на вірш накладається мелодія… Тому, кажу ж, процес творчості – це таїна.2. Який твій улюблений автор? Чи пам’ятаєш перше знайомство з його творчістю, які враження залишились? Не можу сказати, що люблю когось над інших. Є багато авторів, котрі мені цікаві. Хоча, мабуть, серед поетів таки найбільш мені відгукуються рядочки Ліни Костенко. Вперше її читала ще за часів студентської юності, і якось так зачепило, що близьке й понині…3. Зараз відбувається велика кількість літературних конкурсів. Яке твоє ставлення до них? Чи береш у них участь? Чому? Не брала участі в жодному. Це добре, що такі конкурси відбуваються, можливо, комусь вони допомагають самовдосконалюватися, для когось є потреба у визнанні. Мені якось байдуже. Грамоти, дипломи – це добре, але направду мені не важить, є вони у мене чи ні. Хоча… не зарікаюся, може, колись і мені скортить)) Як ставишся до критики. Чи потрібна вона сучасному авторові? Так, безперечно, критика потрібна. Але конструктивна, а не критиканство як таке. Пам’ятаю, свій перший вірш я написала на домашнє завдання у школі, десь в 7 класі. Цілий вечір писала напередодні, списала кілька аркушів. Та коли на уроці почала читати, вчителька розкритикувала наніц, найперше за те, що такий довгий. Йой, як то боліло! Але урок запам’ятала на все життя: тепер довгих опусів не пишу!))) Пізніше, років з десять, мабуть, тому зареєструвалася на сайті «Поетичні майстерні», де отримувала також багато слушних зауважень. Тому критика таки потрібна, безумовно, вона допомагає рости, рухатися вперед. Що у творчості вважаєш найголовнішим? Чесність. Автор мусить бути чесним сам перед собою, щирим у вираженні власних думок і відчуттів, тоді його творчість знайде відгук у читача. Чи маєш багато друзів і що найбільше цінуєш в людях? Вважаю, що справжніх друзів багато бути не може. Є багато знайомих, менше – добрих знайомих, близьких по духу, а друзів – ні, не багато. В людях же ціную найперше людяність. Не терплю фальші й брехні, лицемірства й підлабузництва. Є люди, які керуються в житті виключно розумом, інші – емоціями. А що для тебе в даному сенсі є визначальним? Ой, в мене то, певно, п’ятдесят на п’ятдесят )) Намагаюся жити з розумом, але частенько емоції таки беруть гору!))8. Що для Тебе є щастя? Якщо дозволиш, відповім рядками свого вірша «Жіноче щастя» : А щастя не буває монолітом, А щастя ж бо – складається з частин. Верхівку року осідлало літо, Але й воно ніц варте без зими… Жіноче щастя складене любов’ю, Що, як мозаїка, із різних кольорів. В нім – міріади злетів і оновлень І безліч самоспалень і падінь… А врешті, щастя для кожного – своє, це мить, і це – ціле життя під мирним небом, у любові й здоров’ї рідних і близьких… Ти вже неодноразово бувала в Івано-Франківську. Які враження від цього міста, що можеш про нього сказати? Франківськ – дуже тепле місто. Воно навіює спокій. Люблю франківчан, як щирих і доброзичливих людей, залюблених у своє місто. Так, маю тут друзів, тому із задоволенням використовую будь яку можливість побувати у вашому місті. Очікую на суботню зустріч у світлиці «Галичини» із трепетом і хвилюванням, сподіваюся на щире спілкування, даруватиму свої вірші й пісні. Тому сердечно запрошую франківчан на презентацію! Тож, хто бажає ближче познайомитися з творчістю Оксани Маїк, приходьте 21 квітня 0 13.00 год. на презентацію за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 25 (редакція газети «Галичина», 3-тій поверх). Читайте також: У Франківську відбулася зустріч з Галиною Коризмою

Джерело "0342.com.ua"


 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
 
263