Федерації дешевше оплачувати тренування спортсменів за кордоном, ніж приводити до ладу власні трампліни. Українські спортивні чиновники постійно акцентують увагу на тому, що в нас країна не сильна у зимових видах спорту, тож журналісти вирішили дізнатися, в яких умовах готуються майбутні олімпійці. Цього разу в центрі уваги опинилася така дисципліна, як стрибки з трампліна, йдеться в сюжеті ТСН. 10-річний Денис Пилипчук продовжує родинну традицію та планує стати четвертим стрибуном у родині. "Хочу стати професіоналом, їздити на чемпіонати всілякі, на змагання", - каже він. Це один із найекстримальніших олімпійських видів спорту. Найбільші у світі трампліни можуть сягати майже 200 метрів заввишки, лижник на них розганяється іноді до більше ніж 100 км/год, потім відштовхується і летить наче птах. Судді оцінюють техніку польоту і дальність приземлення. Україна, нарешті, потрапила до десятки найкращих у біатлонній змішаній естафеті. На цих змаганнях Україну представляли двоє чоловіків – Дмитро Підручний, Артем Прима та дві жінки – Ірина Варвинець та олімпійська чемпіонка Сочі Юлія Джима. Золоту медаль на цей раз вихопили французи. В Україні нині лише три школи стрибунів – у Верховині, Ворохті та в Кременці на Тернопільщині. В останній є одразу три трампліни, з невибагливими приміщеннями та заржавілими конструкціями, але місцеві тренери запевняють, що ці умови – найкращі з тих, що є в державі. Синтетичне покриття, на яке стрибають, недавно оновили завдяки польським благодійникам, а от оснащення постійно бракує. Школі, у якій більше сотні учнів, торік вистачило грошей на десяток пар лиж. Стандартний набір стрибуна з трампліну складається зі спеціального шолому, окулярів, комбінезону, котрий має додати аеродинамічності і захисту, особливих кріплень і лиж, не схожих на будь-які інші – вони довші і ширші за гірські чи бігові. Вартість нового комплекту – близько 2 тисяч євро. Докуповувати, нехай і ношене, залишається тренерам, тож їм доводиться підпрацьовувати. "Розвантажував вагони, займався фотографією, возив пасажирів у нічний час, щоб ще знайти гроші на той спорт", - зізнається Василь Мигащук, який тренує дітлахів у Ворохті на Івано-Франківщині. У 2017 році з обласного бюджету його школа отримала гроші тільки на зарплатню персоналу. "Більше ні на які витрати, ні на обладнання, ні на ремонт, ні на канцтовари – ні на що", - зізнається бухгалтер Марія Барбеничук. Приміщення школи і трампліни колись належали товариству профспілок, а зараз вони у приватній власності. До комплексу входять також лижні підйомники та база відпочину. В останній нові господарі зробили ремонт, а от у школі час наче застиг наприкінці 1980-х. Співвласник бази запевняє, що вже розробив разом із обласною владою план, як усе привести до ладу, тож ремонт розпочнеться вже навесні. Саме у Ворохті найбільший в країні трамплін – у 90 метрів. Але і він доживає останні роки, якщо не провести капітальний ремонт. Українські спортсмени найвищого рівня тренуватися на ньому не можуть, тому за державний кошт їдуть за кордон. "Нам на сьогоднішній день буде дешевше їздити до Польщі чи Словаччини, ніж будувати такі трампліни", - пояснив перший віце-президент федерації лижного спорту Володимир Малежик. Колись свій трамплін мала навіть столиця – він височів над стадіоном "Олімпійський". Демонтували його у 2004 році, на той час він був застарілим і небезпечним. Відновлювати його ніхто не збирається, а от щодо інших варіанти можливі. Хоча коштує це від 5 млн євро за реконструкцію до 50 млн євро за новий сучасний об’єкт – і це не по кишені ні державі, ні місцевим громадам. Тому стрибати продовжують із того, що є, хоч би й з ризиком для здоров’я. 

Джерело "0352.com.ua"

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

► Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
► В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
► 17 лютого очікуються найбільші морози
► Шторм на Філліпінах забрав життя 6 людей
► Над Швецією з'явилось унікальне сонячне гало