Загрузка. Пожалуйста, подождите...
Главная страницаГосподарка → Ліквідація Гіві — крок до миру або передвістя великої війни?

Ліквідація Гіві — крок до миру або передвістя великої війни?

11.02.2017, 19:20
Вбивство одного з ватажків «ДНР», так званого «комбата» батальйону «Сомалі» Михайла Товстих, більш відомого за позивном Гіві — стало головною подією тижня, що минає. Подією, як це не дивно, цілком прогнозованою.

Бо якщо б букмекерські контори приймали ставки на ліквідацію Гіві, після підриву в ліфті його «побратима» терориста Мотороли, — вони б на цьому тижні масово розорилися.

Як це було

Рано вранці 8 лютого, о 6.10 ранку, на базі батальйону «Сомалі» в Макіївці (місто-супутник Донецька) пострілом з реактивного вогнемету «Джміль» був підірваний кабінет Гіві, з якого він останнім часом практично не виходив.

У «ДНР» майже відразу оголосили, що Гіві ліквідувала українська ДРГ, супервоїнів якої звинувачують в «республіці» вже три роки у всіх ліквідаціях та вибухах. Однак крім нещасних кількох підлітків, яких в «республіці» зловили ще в минулому році, ніяких реальних доказів діяльності невловимих укро-ДРГ представлено не було.
 Як не дивно, але до цих пір на місці вбивства Гіві не знайшли ні вогнемету, ні тубусу від нього. Важко уявити, що українські «диверсанти» втекли з місця злочину, прихопивши з собою 11-кілограмовий доказ — напевно, щоб «силовикам ДНР» було простіше їх шукати.

Швидше за все, насправді кабінет Гіві міг бути замінований, що робить українську версію ще більш неймовірною.

Кому це вигідно?

Як вчить нас детективна література, щоб знайти вбивцю або замовника, насамперед треба відповісти на питання сиі prodest — кому це вигідно?

Навряд чи Агата Крісті взялася б писати детектив про масову загибель бойовиків під назвою - «Десять ополченців». Адже навіть для недосвідченого читача відповідь на питання, хто вбивця, вже лежить на поверхні. Нагадаємо, що ліквідація Гіві була ... дев'ятою в низці смертей «героїв Новоросії» за останні два роки.

Ось цей, мабуть, далеко не остаточний список "статусних" небіжчиків «Новоросії».

a54321873ada0436157ba383105d5cf7
Раніше були вбиті або знайдені мертвими такі видатні терористи, як Павло Дрьомов, Олексій Мозговий (батальйон «Привид»), Армен Багирян («Баггі») і Олександр Бєднов («Бетмен»), «народний мер» Первомайська Євген Іщенко.

20 вересня 2016 року в підмосковному кафе «Вітерець» невідомим кілером був убитий організатор «Оплоту» Євген Жилін.

16 жовтня 2016 року у Донецьку в результаті вибуху в ліфті свого будинку убитий ще один «полковник армії ДНР» Арсеній Павлов (позивний Моторола).

27 січня 2017 після того, як попив кави з «невідомими», помер від гострої серцевої недостатності» перший ватажок «ЛНР» Валерій Болотов. До речі, за дивним збігом, сталося це після того, як він розповів в ЗМІ, що бойовики, очолювані Плотницьким, в 2014-му самі обстрілювали мирні квартали Луганська.

Якщо гіпотетично припустити, що ліквідація всіх цих "легенд новоросії" - справа рук української «ДРГ», то це означає, що наші хлопці з нещодавно створеного Управління спеціальних операцій перевершили в своєму професіоналізмі і невловимості навіть легендарний ізраїльський Моссад.

На жаль, це не так. Як це не парадоксально, але фізичне знищення всіх вищеназваних осіб абсолютно не вигідно Україні. Адже на Гіві і Моторолу накопичилося стільки документального обвинувального матеріалу, що вистачило б на десять років слухань у Гаазі. Для України Гіві, Мотороли, Болотов набагато цінніше були б на лаві підсудних в якості живих свідків злочинів російської армії і їх найманців. Так, і не варто забувати, що за безпекою ватажків «ДНР» і «ЛНР» відповідають специ з ГРУ і ФСБ. Відправити в таких умовах українських «кілерів» на добре захищену військову базу можуть лише божевільні, яких, я впевнений, в українському управлінні УСС немає.

Не зійшлися з Захарченко або внутрішні розборки бойовиків?

Серед мотивів для ліквідації, які також подаються як реальні - усунення конкурентів і внутрішній розподіл якихось важливих потоків. Але якщо усунення ряду відомих бойовиків «ЛНР», таких як Мозговий та Іщенко, теоретично могло бути спрямоване на знищення конкурентів Плотницького, то у випадку з Гіві і Моторолою — це був би нонсенс. Швидше, чорну мітку в такому випадку повинен був би отримати колишній командир «Сходу» Олександр Ходаковський, який люто і різко критикує Захарченка.

Гіві та Моторола як раз були віддані ватажку «ДНР» Захарченкові, не лізли в політики і чітко знали своє місце в структурі «республіки». Та варто подивитися на перелякане обличчя Захарченка та його тремтячі руки після усунення Гіві, щоб зрозуміти, що в голові цього «женераля» тільки одна думка - «невже наступний я?»

Версія про те, що Гіві вбили колишні товариші по службі, які не пробачили йому «кривавого штурму Авдіївки», була вкинута через російську «Нову газету», і була спростована буквально за кілька годин.

Власне, хто насправді усуває «героїв російської весни», нарешті дійшло і до їх соратників, що ще залишилися в живих, і до багатьох «співаків їх слави».

Так, колишній «міністр оборони ДНР» Ігор Гіркин (Стрелков) після вбивства Гіві заявив: «Те, що в Донецьку перебили або вигнали звідти всіх людей, які вміли самостійно приймати рішення і відповідати за свої слова, це факт. Ясно, що без політичної волі Москви ... робити ніхто нічого не буде. Корінь вирішення всіх проблем Донбасу лежить в Москві в Кремлі"... Через деякий час відсвяткуєте і мою смерть. Я ще дивуюся, чого я спокійно ходжу ... я реаліст, я чудово розумію».

А ось що пише прокремлівський блогер з Криму Олександр Гірський: «Якщо, майже два роки тому, вбивство Олексія Мозгового можна було списати на дію українських диверсантів, то зараз, коли загинули чи дивно померли лідери народного повстання на Донбасі, розумієш, що це системний і планомірний процес зачистки».

Передпродажна підготовка Донбасу

Так в чому ж вигода Росії, яка руками своїх спеців відправляє одного за іншим «легенд російської весни» на Донбасі в пекло?

У Москві, здається, усвідомили, що військовим шляхом без масового вторгнення російської армії із застосуванням авіації примусити Україну до серйозних політичних поступок неможливо. Навпаки, як показали бої під Авдіївкою, всі спроби наступу бойовиків призводять до того, що сили АТО в ході контрнаступу займають нові вигідні позиції.

Але якщо Путін не ризикнув розпочати повномасштабне вторгнення восени 2014 року після важкої поразки ВСУ під Іловайськом при досить поблажливому Обамі, то сьогодні воювати зі зміцнілою українською армією при жорсткому і авторитарному Трампі для Росії просто смерті подібно.

У Росії також розуміють, що санкції, з дихаючою на ладан економікою, треба знімати і бажано вже в цьому році. Резервний фонд буде вичерпано в цьому кварталі. А в березні 2018 року росіянам вкотре обирати Путіна в президенти і до цього треба все ж таки якось вирішити питання з Донбасом. І головне, треба умовити не тільки Європу і США, але насамперед саму Україну прийняти хоч якийсь план врегулювання на Донбасі, що рятує обличчя путінського режиму. 

Будь-яка спроба «продати» Україні Донбас з живими Гіві та Моторолою зпочатку була приречена на невдачу. Ще нещодавно фраза «Ви хочете побачити в Раді депутатів Моторолу і Гіві?» могла привести до тями навіть самого миролюбного українця. Тепер «проблема» Мотороли і Гіві вирішена.

А новий німецький посол в Україні Ернст Райхель навіть спробував прозондувати ґрунт для «заспокоєння» на умовах Кремля, допускаючи, що вибори в Донбасі можна провести і при наявності російських військ.

Однак, як справедливо відзначив російський політолог Станіслав Бєлковський: «Київ не може прийняти закон про особливий статус ОРДЛО, тому що проти цього категорично виступає велика частина населення України. І той орган влади (парламент, президент або інший), який схвалить такий закон, буде негайно повалений в результаті чергового Майдану-3».

Тому президент Петро Порошенко досить чітко окреслив «червону межу» можливого компромісу з боку України.

«У спонтанній дискусії, яка виникла в останні дні з нашими партнерами, ми ще раз чітко наголосили, що політичні пункти мінських угод можуть бути реалізовані тільки після вочевидного і безперечного прогресу їх частини з безпеки. А вибори під російськими дулами і їх солдатнею навколо виборчих дільниць - абсолютно неприйнятна і неможлива дія. З цим Павло Клімкін наступного тижня поїде на зустріч міністрів МЗС «нормандської четвірки».

І безумовно те, що доля нинішніх ватажків «ДНР» і «ЛНР» Захарченка та Плотницького також вже вирішена. Як тільки великий дипломатичний торг буде закінчений, причин, щоб «Захарас» і «Коливан» залишалися живими, більше не буде жодної.

До речі, скоро буде і свіжа доповідь на тему «Боїнга» вже з конкретними прізвищами для виклику в суд.

7eff0b970ab193327ab1b20c8eed49c2
А це ще одна причина, за якою ставки на довге життя Захарченка, Плотницького та Стрелкова сьогодні будуть непопулярні в букмекерських конторах світу.

Весна 2017 року на фронті може видатися набагато більш спокійною, ніж зима. Тим більше, що будь-яка активність остаточно деморалізованих вбивством своїх лідерів бойовиків тепер загрожує успішним контрнаступом сил АТО.

Той же Стрелков заявив: “Якщо ВСУ завдадуть удар навідліг, всією своєю міццю, вони підрозділи корпусів ("республік") зімнуть протягом доби — двох. Тобто у перший же день, я як військовий кажу, вони досягнуть глибоких проривів і можуть місцями вийти до російського кордону, особливо на південному напрямку".

Замість P.S.

В одному з районів Донецька у день похорону Гіві стали збирати підписи під закликом, який можна охарактеризувати, як «Путін, забери війська!».
На жаль, Захарченка ще не освистують в Донецьку за те, коли він говорить, що «помститься» за Гіві та Моторолу, але це вже відбувається за підозріле мовчання народу.
Навіть частина населення Донбасу, що була налаштована проросійськи, починають розуміти, що Москва їх зрадила, а світ і нормальне життя повернуться на окуповані території тільки з поверненням туди влади України в самому повному її обсязі.

А це означає, що шанси на те, що над Донецьком і Луганськом вже в цьому році буде піднято український прапор, зростають з кожним днем.

"0352.com.ua"


 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
 
372