На минулому тижні українське суспільство, як не дивно, найбільше обговорювало не успіхи «повзучого наступу» сил АТО на Донбасі і не проблеми боротьби з корупцією, а мовні законопроекти, які повинні підняти статус української мови.

Як завжди, коли в Україні суспільство зачіпає делікатну тему мови — воно різко ділиться на "за" і "проти". Спробуємо проаналізувати, кому і навіщо вигідно сьогодні загострення мовного питання.

Бумеранг мовного питання, або Як все починалося на Донбасі і в Криму

Традиційно тему статусу української та російської мови любили в Україні педалювати регіонали і комуністи. Враховуючи що за даними соціології, в середині нульових українське суспільство поділялося приблизно порівну на україномовних і російськомовних — мовна тема дозволяла без особливих зусиль мобілізувати регіоналам перед виборами свій традиційний електорат Південно-Східної України і Криму. Однак навіть Янукович розумів, що дві державні мови для України — це занадто. Тому і виник закон Колесніченка-Ківалова, який при сильній  протидії партій українського патріотичного спектру все ж був прийнятий Верховною Радою в липні 2012 року.

Нагадаємо, що закон Колесніченка-Ківалова дозволив надати в першу чергу російській мові статус регіональної там, де його вважали рідною понад 10% населення. В ході реалізації закону в Севастополі та ще у 8 областях України російська мова місцеві облради визнали регіональною. В Чернівецькій області статус регіональної отримала румунська мова, а на частині території Закарпатської області — угорська, румунська та русинська.

Козирна карта мовної проблеми, як це завжди буває в Україні, в черговий раз була розіграна в найбільш підходящий момент — у перші дні після перемоги Євромайдану, коли вже повним ходом йшла гібридна анексія Криму.

23 лютого 2014 року на екстреному засіданні Верховної ради України депутат «Батьківщини» В'ячеслав Кириленко вніс до порядку денного засідання Верховної Ради питання про скасування закону Колесніченка-Ківалова і його підтримали депутати. Кращого подарунку Москві важко було б уявити. Пануючі в Криму і Донбасі російські ЗМІ все правильно подали — і скасування закону в даному випадку успішно відпрацювали, не гірше «розп'ятого» трохи пізніше Першим каналом «хлопчика» в Слов'янську. Хоч виконуючий обов'язки президента України Олександр Турчинов і вчинив, як личить державному діячеві, і наклав вето на закон — поїзд уже пішов. Україна руками своїх нардепів підлила масла у вже спалахнувше вогнище сепаратизму.

Велика частина населення анексованого Криму та окупованих районів Донбасу досі думає, що закон Колесніченка-Ківалова був скасований ще в 2014-му, хоч він і продовжує діяти в Україні і донині.

Знову «підходящої» момент, або Операція «українізація»

Сьогодні Україна третій рік веде війну не на життя, а на смерть з Росією за саме право свого існування як незалежної держави. Перемога Дональда Трампа на виборах в США, можлива перемога проросійського кандидата на виборах у Франції різко ускладнює зовнішньополітичну ситуацію для України. В цей час будь-які дії, спрямовані на руйнування консолідації українського суспільства, виглядають, щонайменше, дивними. Однак ряд депутатів у Верховній Раді чомусь вважають, що знову настав «підходящий» момент для остаточного вирішення мовного питання.

На сьогодні у Верховній Раді зареєстровано три законопроекти про державну мову. Воно, звичайно, далеко не кожен птах долетить до середини Дніпра" і не кожен законопроект зможе стати законом — деякі «вмирають» ще на етапі розгляду в комітетах і навіть не потрапляють в зал для голосування.

Однак під найбільш розкрученим з трьох - №5670 вже стоять підписи 33 нардепів. Серед його авторів такі відомі, як Ганна Гопко, Оксана Сироїд, Семен Семенченко, Андрій Тетерук, Олександр Бригінець, Ігор Луценко та інші. Враховуючи все це, його шанси бути внесеним на розгляд великі, як ніколи.

Отже, відповідно до даного законопроекту, мовою всієї документації всіх органів влади, від місцевих до центральних, є українська. Тільки державною мовою складаються звернення громадян та організацій до органів влади.

Для перевірки рівня володіння українською мовою буде введений спеціальний іспит для громадян, який в перший раз буде безкоштовним, а наступні рази — на комерційній основі.

Тільки той, хто здав іспит і отримав відповідний сертифікат може стати держслужбовцем, президентом, народним депутатом або займати інші виборні посади.

Згідно з законопроектом, також вводиться Національна комісія зі стандартів державної мови, яка буде складатися з 9 членів, які будуть призначатися за квотним принципом від різних пов'язаних з мовним питанням органів влади. Запроваджується посада уповноваженого з захисту української мови, який буде стежити за дотриманням закону «Про державну мову». На допомогу йому будуть додані 27 мовних інспекторів.

Невиконання вимог мовних інспекторів буде каратися штрафом у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних податком мінімумів (1700-3400 грн). Законопроект передбачає адміністративну відповідальність для чиновників, які не використовують українську мову, - штраф від 200 до 400 неоподатковуваних податком мінімумів (3400-6800 грн). В гуманітарній сфері (освіта, наука, культура, спорт і тд) - порушення мовної політики може обернутися штрафом від 200 до 300 неоподатковуваних податком мінімумів (3400-5100 грн).

Будь-яка технічна і проектна документація повинна бути виконана тільки українською мовою.

Всі освітні установи, від дитсадків до вузів, повинні використовувати українську мову. При цьому школи, які ведуть навчання мовою нацменшин, повинні використовувати його поряд з державною. У вузах передбачається використання лише української мови.

Всі культурно-масові заходи також хочуть зобов'язати проводити виключно державною мовою.

Фільми, зняті в Україні, повинні бути озвучені українською мовою, а реплік на інших мовах повинна бути не більше 15% і вони повинні обов'язково супроводжуватися українськими субтитрами.

Електронні ЗМІ хочуть зобов'язати мати сторінку українською мовою, яка повинна завантажуватися користувачеві за замовчуванням.

Українська мова також позиціонується, як головний мова друкарства і видавничої діяльності. Наклади на інших мовах не можуть бути більше тиражу українською мовою.

Всі програмні продукти, що продаються в Україні, повинні мати інтерфейс українською мовою, вся маркування товарів також повинна бути українською мовою, інформація для загального користування (вивіски, оголошення, вказівники тощо) також українською, але може дублюватися на інших мовах. Працівники сфери послуг зобов'язані обслуговувати клієнтів по-українськи, якщо сам клієнт не попросить обслужити його на якому-небудь іноземною мовою.

Можливі наслідки

Як бачимо, законопроект пропонує досить радикальну українізацію практично всіх сфер життя українського суспільства.

Ніхто не сперечається, що статус української мови, її престиж необхідно всіляко піднімати. Тільки невже справді, коли російськомовні українці або етнічні росіяни в переважній своїй більшості проявили себе справжніми політичними українцями, сьогодні, в момент далеко незакінченої війни, ми повинні прийняти закон, який однозначно розділить українське суспільство і викличе відторгнення частини наших співгромадян?

Так, багато що за 25 років незалежності в українській державі втрачено важливого - формуванні українського патріотизму, української громадянської ідентичності. Але при цьому в довоєнних Донецьку і Луганську з кожним роком, незважаючи на протидію місцевих чиновників, українських шкіл та класів з'являлося все більше, тому що вони ставали все більш популярнішим. Одна справа, коли українізація проводиться за допомогою пряника, а інше - за допомогою батога. Навіть червону ікру перехочеться є, якщо від тебе цього будуть вимагати, погрожуючи палицею.

Жорстокий диктатор Йосип Сталін, коли мова зайшла про існування держави, проявив себе чудовим «лібералом». Дізнавшись, що німці на окупованих територіях відроджують православну службу в закритих радянською владою храмах, він прийняв єдине правильне рішення. За дві доби відновив інститут Московської патріархії і намагався об'єднати віруючих навколо найбезбожнішої країни світу, і в цьому досяг успіху.

Все, що під час війни роз'єднує народ, суспільство, державу йде на благо ворогові. Так навіщо ж власними руками дарувати йому вже не фейковий, а справжній привід для контрпропаганди? Невже всі інші проблеми в Україні з підйому економіки, боротьби з корупцією, бідністю, реформа охорони здоров'я вже успішно вирішені?

На минулій Парламентській асамблеї Ради Європи була схвалена резолюція про парламентські вибори в Україні.

Документ констатує прогрес України у більшості питань.

Разом з тим, під час розгляду резолюції в неї було внесено ряд поправок, зокрема, щодо забезпечення прав опозиції і з застереженнями на адресу України щодо обмеження прав меншин.

Правки щодо мовного питання просували представники держав-сусідів України – Угорщини, Румунії та Польщі. Їх занепокоєння вже зараз викликав український мовний законопроект. Невже Україні в черговий раз на порожньому місці потрібно наступити на граблі і підлити вогню в тліюче вогнище сепаратизму, тільки тепер не в Криму і Донбасі — а на Закарпатті і на Буковині.

А українізація... Один хіт «Океану Ельзи» робить для українізації країни в тисячу разів більше, ніж всі депутатські закони.

На початку 90-х засновник популярного тижневика «ПІК» Олександр Кривенко описав, як він отоварювався в магазинчику делікатесів в Харкові. Зайшов туди по якійсь маячні, замовив українською – йому продали, але при цьому продавець щось сказанула отруйно-антиукраїнське.
Тоді Саша продовжив покупки. Після того, як замовив баночку ікри, продавщиця, винувато посміхаючись, перейшла на українську. Звідкись з'явився власник, який власноруч дбайливо пакував замовлені делікатеси. І коли Саша скупив чи не пів-магазину, господарі ледь в ручку його не цілували; несподівано швидко засвоївши солов'їну мову на ходу.

Коли ми зробимо українців багатими, а країну процвітаючой та технологічно передовою, тоді українська автоматично перейде в розряд престижних і популярних мов не тільки в країні, але і в світі.

А авторам законопроекту я запропонував би з'їздити на передову в Донбас, де україномовні воїни пліч-о-пліч з російськомовними проливають свою кров за вільну Україну. Нещодавно хлопці з грузинського легіону провели на Донбасі блискучу операцію, звільнивши ще один шматочок нашої території. Вони погано говорять по-українськи. Але чомусь здається, що вони зробили для України і української мови набагато більше, ніж автори законопроекту №5670.

"0352.com.ua"

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

► Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
► В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
► 17 лютого очікуються найбільші морози
► Шторм на Філліпінах забрав життя 6 людей
► Над Швецією з'явилось унікальне сонячне гало