Серед не дуже оптимістичних повідомлень останнього часу, похмурих настроїв хотілося знайти принаймні невеликий «шматочок» позитиву. Хоч поки це — в майбутньому часі, але є надія, що збудеться: уряд обіцяє, що 2017-го ліки стануть доступнішими, бо заклав 500 млн грн на їх реімбурсацію у державний бюджет.

У пріоритеті лікування хвороб, що першочергово впливають на основні показники смертності населення чи ефективно лікуються на амбулаторному етапі: серцево-судинні хвороби, цукровий діабет другого типу й бронхіальна астма. Увага саме до цих хвороб, кажуть в уряді, не випадкова, адже Україна друга в світі за кількістю смертей через серцево-судинні захворювання — понад 65 відсотків. У 2015 році у нас зареєстровано майже мільйон осіб, які страждають від цукрового діабету другого типу, що в шість разів більше, ніж пацієнтів з діабетом першого типу (інсулінозалежних), і 210 тис. пацієнтів з бронхіальною астмою.
Мало хто знає, що це за звір такий «реімбурсація» і з чим його їдять. Це ефективне забезпечення пацієнтів ліками, система, де пацієнт не залежить від Міністерства охорони здоров’я — МОЗ, районного чи обласного департаменту охорони здоров’я, або лікарні, не чекає, коли чиновники проведуть тендери й закуплять життєво важливі препарати. Ця програма має запрацювати в нас на повну з першого квітня 2017 року. Ліки, кошти за які будуть відшкодовуватися, призначатимуть лікарі первинної ланки (сімейні лікарі, терапевти, педіатри) за міжнародними непатентованими назвами (МНН), тобто за діючою речовиною, а не за комерційною назвою. Вартість ліків відшкодовуватиметься за ціною найдешевшого генерика. Під цим терміном у медицині й фармакології розуміють основну назву препарату за вмістом діючої речовини на відміну від комерційної, пише Вільне життя.
Як працюватиме програма «Доступні ліки» розповіли в МОЗ. За даними міністерства, понад 90 відсотків лікарських засобів в Україні купують пацієнти й нерідко самотужки обирають ліки, що не відповідають діагнозу. Задля забезпечення доступності ліків МОЗ встановить максимальну ціну виробника лікарського засобу за 21 міжнародною непатентованою назвою (МНН, або діюча речовина). Ціну на ліки встановлять залежно від цін на подібний лікарський засіб за МНН у п’яти сусідніх країнах — Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії та Латвії. Це країни ЄС, де вже давно сформована система регулювання цін на лікарські засоби й механізм відшкодування вартості ліків. Оскільки виробникам вигідно реалізувати ліки за такою ціною в сусідніх країнах, отже, так само має бути й в Україні.
Крім того, ПДВ на лікарські засоби й медичні вироби зменшиться до двох—п’яти відсотків, а оптові та роздрібні націнки обмежать на рівні 15 відсотків, і вони будуть зменшуватися разом з ростом ціни лікарського засобу й нараховуватимуться на ціну з урахуванням усіх податків і зборів. Як результат, кажуть у міністерстві, чим вищою буде ціна на лікарський засіб, тим меншою націнка на цей препарат. Максимальна гуртова торговельна надбавка на продаж ліків становитиме п’ять відсотків. Її нарахують на ціну з урахуванням усіх податків і зборів.
На практиці механізм відшкодування ліків діятиме так. Пацієнт іде до сімейного лікаря. Він прописує рецепт за МНН — діючою речовиною, форму й дозу. Пацієнт з рецептом прямує до аптеки. Якщо ціна лікарського засобу в аптеці не перевищує мінімальну ціну в Україні й не перевищує встановлену МОЗ референтну ціну, пацієнт отримує лікарський засіб безоплатно. Якщо ціна лікарського засобу в аптеці перевищує мінімальну ціну в Україні, однак є нижчою, аніж медіанна вартість (ціна між найнижчою вартістю лікарського засобу на ринку України й встановленою МОЗ референтною ціною на лікарський засіб), пацієнт отримує відшкодування коштів, витрачених на придбання препарату в розмірі мінімальної ціни лікарського засобу в Україні. Якщо ціна ліків в аптеці перевищує медіанну ціну, пацієнт не отримує жодного відшкодування.
У кожному аптечному закладі, що братиме участь у програмі, обов’язково має бути найдешевший препарат і перелік цін відшкодування. До програми входять такі діючі речовини: серцево-судинні захворювання — аміодарон, амлодипін, атенолол, верапаміл, гідрохлортіазид, спіронолактон, фуросемід, дигоксин, еналаприл, ізосорбіду динітрат, карведілол, клопідогрель, метопролол, нітрогліцерин, симвастатин, бісопролол; бронхіальна астма — беклометазон, будесонід, сальбутамол: цукровий діабет другого типу — метформін, гліклазид.
Здавалося б, усе — для народу. Але в цій бочці меду експерти, які відслідковують вирішення питань у медичній галузі, помітили велику ложку дьогтю. У стінах МОЗ обмовилися про те, що хочуть анулювати низку програм, які давали можливість лікуватися окремим категоріям хворих, нерідко важкохворих, вартість лікування яких — тисячі гривень. Якщо таких програм не буде, то навряд чи ці люди матимуть змогу лікуватися. Їх значно менше, як тих, кому допоможе означена програма. Але хіба можна на кількість рахувати життя?

"0352.com.ua"

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

► Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
► В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
► 17 лютого очікуються найбільші морози
► Шторм на Філліпінах забрав життя 6 людей
► Над Швецією з'явилось унікальне сонячне гало