Джеймс Джойс колись писав: «Вони також б’ються, серця справжніх героїв». Перефразовуючи письменника, можемо сказати: «Вони також знімають краватки, найбільші керівники». Холод офіціозу чи тепло справжньої людини ? що ховається у серці одного з найвпливовіших посадовців Прикарпаття?

Про запах дитинства і робочий графік, сімейні цінності і Бога в житті ? читайте в архівному  інтерв’ю з губернатором Івано-Франківщини Михайлом Вишиванюком.

Квітень 2013 рік. VERSAL

Про дім

-          Навіть у напружено-діловому центрі Івано-Франківська ? ОДА ? увечері гасне світло і його працівники повертаються додому. А ваш робочий день теж триває до 17:15?

Мій робочий день не закінчується ніколи, адже мобільний телефон увімкнений постійно, важливий дзвінок може пролунати щомиті. Зізнаюсь: найбільше тривожать нічні дзвінки, адже вони рідко приносять добрі новини.

-          Як виглядає ваш типовий вихідний?

Незважаючи на постійну зайнятість, останнім часом намагаюся знайти хоч трішки часу для відпочинку. Віднедавна таким днем для мене є неділя, коли маю змогу почитати (надаю перевагу українській і зарубіжній класиці) і переглянути підсумкові новини. Для мене дім ? справжня фортеця, де можна і потрібно відпочити, набратися сил для нового робочого тижня і поспілкуватися з найріднішими.

Найбільше тривожать нічні дзвінки, адже вони рідко приносять добрі новини

Про становлення

-          Перш ніж зайняти посаду голови ОДА, ви 26 років працювали у сфері сільського господарства. Наскільки важливий практичний досвід керівництва для управлінця обласного масштабу?

Якою б освіченою не був справжній управлінець, без практичного досвіду він ніколи не стане хорошим керівником. Не бачачи виробництва, не спілкуючись з реальними людьми і не стикаючись з їх повсякденними, великими і малими проблемами, ніхто не зможе вирішити жодних важливих питань, а тим паче питань державної ваги. Немає гіршої шкоди, ніж від таких управлінців. 

-          Чи був момент у житті, коли ви сказали собі: «Ну ось і все, Михайле, на цьому можна зупинитися?

Був. Можу навіть назвати точну дату: 21 листопада 1999 року, у великій і теплій компанії я сказав: «Ну все, Михайле, досить». І відтоді я не палю (сміється ? авт.).

-          Герой однієї з книг М. Пруста казав, що запах бабусиних пиріжків миттєво повертає його в дитинство. А що робить вас маленьким хлопчиком?

Без сумніву, це Святвечір. Запахи маминої і бабусиної куті, які, на жаль, більше не почую. Окрім того, хіба може щось смакувати краще, ніж дитинство. А ще, знаєте, той запах рум’яних великодніх пасок. Пам’ятаю малим хлопчиком у день Христового Воскресіння вибіг погратися до дітей біля церкви, отримавши від матері доброго прочухана, бо був босим, адже снігу під кущами не помітив. Ось з таких звуків-кадрів-запахів і складається ретроперспектива мого дитинства.

Про жінок

-          Розкажіть історію вашого знайомства з дружиною?

Із Богданою ми познайомилися ще під час навчання в технікумі. Я вже був студентом третього курсу, а вона лише розпочинала навчання. Ми, ще зовсім діти, швидко потоваришували, а через 5 років одружилися.

-          Як ви ставитеся до поширеної серед високопосадовців і бізнесменів тенденції змінювати дружину на «молоду модель».

Звісно, негативно. Це трагедія. Насамперед, для дітей, яких покидає батько. Для дружини, яка залишається з порожнечею і болем у серці. Та й, врешті, трагедія для самого чоловіка та його молодої дружини. Як показує практика, такі сім’ї часто розпадаються, адже народна мудрість недарма стверджує: на чужому нещасті свого щастя не побудуєш.

-          Що повинен зробити у житті чоловік, окрім відомого ланцюжка: посадити-виростити-збудувати?
О, тут повний порядок ? вирощено-посаджено-збудовано (сміється ? авт.) Та найважливіше інше ? залишити по собі щось нематеріальне: світлу пам’ять про себе, яка виражатиметься в хороших вчинках, у людській вдячності.

Та найважливіше інше ? залишити по собі щось нематеріальне: світлу пам’ять про себе, яка виражатиметься в хороших вчинках, у людській вдячності.
Про владу
-          Психологи стверджують, що влада подібна до наркотику: один раз спробуєш її на смак ? важко відірватися. Чи вважаєте ви себе «владозалежною» людиною?
У жодному разі. Скажу навіть більше: свого часу я двічі відмовлявся від посади голови ОДА, і моє призначення 1997-го року, чесно кажучи, стало несподіванкою, не лише для всіх моїх знайомих, але й для мене самого. Тодішній президент Леонід Кучма, продемонструвавши підготовлений указ про моє призначення, підписав його на моїх очах. Для мене ні політика, ні влада, ні носіння краватки великого керівника ніколи не були самоціллю.
-          Посада найвпливовішого управлінця Івано-Франківської області робить неможливі речі можливими. А що найважче для Михайла Вишиванюка?
Мабуть, немає нічого важчого ніж зберегти баланс між добром і злом, між «правильним» і «неправильним» рішенням, вчинком, думкою. Зуміти обрати між двома альтернативами ? найскладніше завдання для керівника бідь-якого рівня. Відповідно, чим вищий рівень, тим більше хитаються шальки терезів і тим важче зберігти рівновагу в глибині душі й винниченківську чесність із собою. 

"0342.com.ua"