Відео ролики » Від 17 до 400%. Як зросли ціни на продукти цього року


16:14 от admin
Напередодні новорічних свят українські продуктові мережі традиційно активізують залучення покупців за рахунок різноманітних акцій, бонусів і знижок, пише Віктор Нагорський у №50 журналу Корреспондент від 18 грудня 2015 року. Поточний рік не став винятком. Навіть більше, через складну економічну ситуацію в країні і падіння купівельної спроможності українці все більше економлять, а отже, акційні пропозиції стають ще більш дієвим інструментом у боротьбі за клієнта.
Розуміючи це, ритейлери використовують такий маркетинговий крок максимально, нерідко провокуючи тим самим величезні черги за «дешевизною», а то й бійки за товар за найбільш низькими цінами.
Тільки з початку грудня в київських супермаркетах сталося кілька таких зіткнень. Наприклад, в Ашані покупці влаштували бійку за дешеві яйця і цукор за ціною 9,99 грн/кг. А в гіпермаркеті Fozzy відвідувачі не змогли мирно поділити завезену в магазин дешеву скумбрію.
Втім, не намагаючись виправдати хамську поведінку людей у ??столичних супермаркетах, слід зазначити, що такі випадки частенько бувають і в економічно благополучних країнах Європи, і в Америці. Але якщо на Заході б'ються за дешеві смартфони та плазмові телевізори, то в Україні поки що – тільки за їжу.
Як на дріжджах
Головною причиною збільшення популярності акційних пропозицій у вітчизняних супермаркетах, без сумніву, є значне зростання цін на продукти харчування. За даними компанії Pro-Consulting, у січні-листопаді цього року ціни в окремих групах соціальних продуктів порівняно з аналогічним періодом попереднього року зросли в середньому на 46,4%.
У січні-листопаді цього року ціни в окремих групах соціальних продуктів порівняно з аналогічним періодом попереднього року зросли в середньому на 46,4%
«Найменше подорожчали молочні продукти – масло, молоко і сир – на 17,6%, 22,1% і 21,1% відповідно. Яйця подорожчали на 60,6%, м'ясо та м'ясні продукти – на 62,4%, хліб – на 55,7%», –каже представник аналітичного департаменту Pro-Consulting Андрій Мокряков.
Підтверджують його слова і в торговельній мережі супермаркетів VARUS. За даними ритейлера, за останній рік сильно зросли ціни на всі соціальні продукти. Приміром, цукор подорожчав майже вдвічі, соняшникова олія – ??на 72%, а овочі борщового набору – в чотири рази.
Як стверджує Мокряков, крім сезонних чинників подорожчання, властивих сільськогосподарській продукції щорічно, основною складовою зростання цін стала девальвація гривні (яка більшою мірою вплинула на товари, під час виробництва яких використовуються імпортні технології), а також зростання цін на енергоресурси.
«Під час виробництва яєць і м'яса (вирощування відповідних тварин і птиці), необхідна велика кількість світла і тепла, – пояснює Мокряков. – Також цілком обѓрунтованим є подорожчання хліба. Крім зростання тарифів, важливо враховувати, що довгі роки ціну на хліб суттєво стримували, наслідком чого стала збитковість підприємств, неможливість впроваджувати нові енергозберігаючі технології, які б дозволяли природним чином знижувати вартість. Крім того, стримування ціни на державних підприємствах приводило фактично до відсутності конкуренції в галузі».
Як наголошують у компанії МЕТРО Кеш енд Керрі Україна, через складну економічну ситуацію в країні останнім часом українці стали більш ретельно й економно підходити до здійснення покупок.
«Зокрема, попит на товари повсякденного вжитку залишився на колишньому рівні, а продажі в преміум-сегменті дещо знизилися. Таким чином спостерігається тенденція до економії коштів і відкладання необов'язкових покупок на потім», – каже начальник управління з корпоративних комунікацій і заступник начальника управління з питань зв'язків з держустановами МЕТРО Кеш енд Кері Україна Олеся Оленицька.
У свою чергу директор з маркетингу мережі супермаркетів VARUS Катерина Огуряєва додає, що з подорожчанням продуктового споживчого кошика і за незначного зростання реальної заробітної плати в українців немає іншого виходу, як стати ще більш раціональними у прийнятті рішень про покупки. Ми економимо на товарах, які можемо замінити більш дешевим аналогом – як у продовольчій групі, так і в непродовольчій, а також на товарах, від покупки яких можна відмовитися.
Зі свіжих продуктів найбільший вплив криза зробила на такі категорії, як риба і морепродукти, м'ясо, овочі та фрукти. В середньому 30% покупців стали купувати менше товарів цієї категорії
Катерина Огуряєва, директор з маркетингу супермаркетів VARUS  «Зі свіжих продуктів найбільший вплив криза зробила на такі категорії, як риба і морепродукти, м'ясо, овочі та фрукти. В середньому 30% покупців стали купувати менше товарів цієї категорії, – зазначає Огуряєва. – Зате більш ніж на половину збільшилися штучні продажі м'ясних консервів і паштетів. Скоротилося споживання кондитерських товарів власного виробництва, проте майже на 25% збільшилися продажі цукерок і солодощів. Більше стали споживати привізного хліба –дешевшого у порівнянні з хлібом власного виробництва».
За її словами, якщо говорити про товари non-food, то в рази збільшилася купівля пральних порошків дешевих марок, господарського мила і знизився попит на додаткові засоби для прання – кондиціонери, ополіскувачі. Постраждали продажі засобів для чищення, в чому значну роль зіграла велика частка імпортної продукції.
Боротьба за покупця
Як стверджує Мокряков, через те, що більшість споживачів у зв'язку зі скороченням доходу і паралельним зростанням цін стали купувати менше або перейшли на продукцію більш низького цінового сегмента, торгові мережі намагаються утримувати ціни на максимально можливому низькому рівні.

«При цьому на багато груп товарів діють обмеження, наприклад, не більше 5 кг круп або п'ять одиниць продукції в одні руки. У торгових мережах постійно діють знижки на різні товари, що скорочує відтік споживачів і, як наслідок, виручки. Це дозволяє зберегти ціни і стримати паніку покупців, властиву такому складному для економіки часу», – вважає аналітик.
Хоча Огуряєва зазначає, що, незважаючи на зростання середньої зарплати в Україні на 23%, ціни на продуктову корзину за рік зросли в середньому на 50%, тому ритейлу доводиться посилювати конкурентну боротьбу за збіднілого клієнта.
«Чим менше грошей, тим більше часу витрачається на процес покупки. З'являється більше дрібних покупок, зроблених у різних супермаркетах, усе більше людей пам'ятають ціни, планують свої витрати. Зростає частка покупців, які перед прийняттям рішення про те, в який супермаркет вирушити, спочатку уважно вивчають акційні пропозиції на сайті компанії або через додаткові сервіси», – стверджує Огуряєва.
Соціальні продукти є товарами-індикаторами, за якими споживач робить висновок про ціни у мережі в цілому, а отже, роздріб моніторить їх дуже уважно
За її словами, в таких умовах компанія вимушена дуже жорстко тримати ціни, щоб утримати клієнта. Огуряєва зазначає, що соціальні продукти є товарами-індикаторами, за якими споживач робить висновок про ціни у мережі в цілому, а отже, роздріб моніторить їх дуже уважно.
«У VARUS ми стали ще ретельніше стежити за цінами конкурентів і здійснюємо моніторинг щодня, а іноді навіть двічі на день, після чого встановлюємо мінімальну ціну. Відповідно, заробітку на таких продуктах практично немає – мережі жертвують націнкою, щоб бути конкурентоспроможними», – каже представник ритейлера.
Крім встановлення мінімальних цін, мережі активніше використовують акції, знижкові та бонусні програми лояльності, про що вже говорилося вище.
«Цього року ми вирішили потроїти кількість товарів з великими знижками – до 60%», – ділиться Огуряєва.
Цікаво, що, незважаючи на економічну нестабільність і зниження продажів, торговельні мережі продовжують активно розвиватися, відкриваючи нові точки. Лідерами з відкриття магазинів за перші дев'ять місяців поточного року, за даними компанії GT Partners Ukraine, стали Fozzy Group, АТБ-маркет і Наш Край, які поповнилися 40, 26 і 25 торговими точками відповідно. Як зазначають експерти, таким чином ритейлери намагаються нівелювати скорочення продажів за рахунок збільшення частки ринку.
Цінові очікування
Як би там не було, а істотне подорожчання продуктів харчування в Україні в поточному році значно позначилося як на покупцях, так і на бізнесі. Щоправда, в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі заспокоюють, запевняючи, що найскладніші часи вже позаду і в новому році зростання цін буде помірним.
«Надалі прогнозується зниження інфляційної динаміки на тлі формування позитивних процесів в економіці, які дозволять відновити економічне зростання вже наступного року і підвищити доходи від трудової діяльності і, відповідно, розширити обсяг продажів у роздрібній торгівлі, – пояснили в прес-службі Мінекономрозвитку. – За підсумками 2016 року очікується уповільнення продовольчої інфляції в межах 8-10%».
Не бачать причин для серйозного подорожчання товарів і в компанії МЕТРО Кеш енд Керрі Україна.
«Однак у випадку тривалої девальвації національної валюти не виключено, що нас очікує чергове підвищення цін на імпортовані з-за кордону товари, адже оплата за них здійснюється в іноземній валюті», – попереджає Оленицька.
Водночас глава аналітичного департаменту консалтингової компанії ААА Марія Колесник вважає, що зараз прогнози щодо цін на наступний рік – ворожіння на кавовій гущі. Особливо з урахуванням того, що поки що дуже складно спрогнозувати обсяг і якість нового врожаю зерна.
«Фактично восени відразу після посівної ми мали до 30% посівів у поганому стані, до початку зими через дощі вони скоротилися до 16%, що ж буде на виході в березні, зараз спрогнозувати неможливо. А зерно – це базис, на який спираються всі ціни на продовольство, чи то крупи, чи то молоко або м'ясо. Поки можна робити прогноз тільки на перший квартал 2016 року», – каже Колесник.
На її думку, причин для зростання цін на цей період для борошна, круп, макаронів і хлібобулочних виробів немає. Хоча в грудні зростали закупівельні ціни на сире молоко, що обов'язково позначиться на вартості всієї молочної продукції в січні 2016 року.
«До весни на ринку молока має вступити в дію сезонний фактор, який стримує цінове зростання або навіть приводить до зниження. Але все це можливо за стабільного курсу національної валюти. Якщо ж курс попливе, то і ціни на все теж будуть зростати», – додає експерт.
А Огуряєва вважає, ціни у 2016 році, швидше за все, продовжать зростати, навіть якщо курсові коливання будуть незначними. Директор з маркетингу мережі VARUS прогнозує подальше подорожчання цукру та алкогольних напоїв.
«До січня аграрії прогнозують продовження зростання цін на цукор через зниження обсягу його виробництва і скорочення площ під цукровим буряком. І якщо зараз ціна тримається в районі 15-15,5 грн/кг, то за різними підрахунками, в січні, коли запаси підійдуть до кінця, його вартість може скласти до 22 грн/кг», – зазначає Огуряєва.
Зростання ж вартості алкогольних напоїв може бути викликане реалізацією планів Кабміну щодо збільшення акцизів на алкоголь.
«Уряд знову планує збільшити ставку акцизу на міцний алкоголь, і це не зможе не відбитися на кишені покупця. Також через очікуване підвищення акцизу майже вдвічі подорожчає пиво», – каже Огуряєва.
А Мокряков вважає, що вплив девальвації на багатьох товаровиробників продовжиться й у 2016 році, тому подальше зростання цін на продукти харчування неминуче. Тим більше що плановане урядом скасування податкових пільг для сільгоспвиробників, на яких припадає більшість соціальних товарів, тільки прискорить темп зростання цін.
«За оцінками Міністерства фінансів, інфляція на 2016 рік очікується на рівні близько 12%. Але в сегменті соціальних товарів, де підприємства і до кризи приносили або низький прибуток, або взагалі були збитковими, ціни можуть зрости на 15-20%. З іншого боку, державна підтримка може виявлятися в інших формах і також сприяти стримуванню зростання – до рівня 7-9% – у наступному році», – резюмує Мокряков.
Словом, і експерти, і учасники ринку визнають, що у 2016 році подорожчання товарів в Україні виявиться неминучим. Однак масштаби зростання цін безпосередньо залежатимуть від цілої низки чинників, ключовим з яких стане курс національної валюти.
***
Цей матеріал опублікований в № 50 журналу Корреспондент від 18 грудня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

"korrespondent.net"