Про дослідження, опубліковане в журналі Biogeosciences, повідомляє Європейський союз наук про Землю.
  Зазначається, що останній період деоксигенації (втрати кисню) в Балтійському морі почався не в 1950-х роках, як вважалося раніше, а у 1900-х. При цьому особливо інтенсивно процес, обумовлений людськими факторами, проходив у кінці XX століття.   Вчені дійшли таких висновків, вивчивши чотириметровий керн, витягнутий з дна Архіпелагового моря (частина Балтійського моря між Ботнічною і Фінською затоками).   Досліджений зразок дозволив оцінити коливання кисню в регіоні за останні 1,5 тисячі років.   Фахівці зазначають, що вплив людини є основною причиною втрати кисню в Балтійському морі протягом останніх ста років. На їхню думку, причиною зростання "мертвих зон", які залишили майже всі види морської фауни, є скидання побутових, промислових і сільськогосподарських стічних вод.   Експерти також визнають, що, незважаючи на зниження антропогенного навантаження в останні роки, вміст кисню у воді практично не збільшується. Причину цього вони вбачають у глобальній зміні клімату.   За таких умов помітно знизити деоксигенацію може лише ще більше скорочення впливу людини.     Лід на полюсах рекордно тане. Причини і наслідки   Нагадаємо, раніше вчені з'ясували, що глобальне потепління може призвести до катастрофічного падіння рівня розчиненого кисню в морській воді і масового вимирання морської фауни.   Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Джерело "korrespondent.net"

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

► Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
► В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
► 17 лютого очікуються найбільші морози
► Шторм на Філліпінах забрав життя 6 людей
► Над Швецією з'явилось унікальне сонячне гало