Для мене, як і для більшості жителів столиці, Київ - найкраще місто у світі. І не тому, що я тут народився, виріс та живу, а тому що Київ - по-справжньому прекрасне, унікальне та могутнє місто. Тисячолітня історія, видатна архітектура, особлива енергетика, велика концентрація успішних та розумних людей, нові можливості, бізнес, культура, освіта і наука - все це про Київ. У нас є все. І маючи всі блага і багатства в межах Києва, якість життя у столиці з кожним роком погіршується. Чому? Розвиток без розвитку Безумовно, Київ розвивається стрімко та бурхливо, але, на жаль, це відбувається стихійно та хаотично. Як наслідок, ми отримуємо та накопичуємо все нові і нові проблеми. А між тим - глобальні питання, які існують роками та не вирішуються, досягли своєї критичної точки кипіння. Уже сьогодні Київ у прямому сенсі цього слова - задихається. Забруднене повітря, постійні затори, переповнені маршрутки, прогнилі труби в будинках, тонни сміття на вулицях, несанкціонована торгівля і тисячі МАФів - невблаганне обличчя Києва. Основна його риса - неохайна ірраціональність. Тільки в Києві можна зустріти безліч дорогих авто і масове жебракування, п’ять банків в одному будинку, і жодної аптеки на цілий мікрорайон, десятки кіосків з шаурмою в одному місці та жодного з соціальним хлібом. Складно уявити, що може статися із Києвом через 5-10 років, залишивши все на самоплив. На запитання, чого не вистачає в столиці, кожен з нас може написати тисячу і один пункт, настільки наше місто не придатне для комфортного життя. Але всі ці пункти зводяться до єдиного - у Києві бракує авторитетного лідера, ефективного менеджера, який зможе взяти всю свою силу і волю в кулак та навести порядок. Лідера, який запропонує дієву стратегію розвитку Києва по всіх напрямах, лідера, який не боятиметься людей, а навпаки працюватиме на службі у мешканців столиці. Чи є в Києва цілі? Міста, як і люди, досягають успіху та розвиваються лише за умови поставлених чітких цілей та постійної роботи над їх досягненням. Чи знаємо ми хоч про одну ціль для Києва, яку ставлять перед собою чиновники столичної влади? Ціль, заради якої максимум зусиль прикладають всі комунальні служби, всі працівники апарату столичної влади, і все працює як єдиний механізм заради її досягнення? Про одну ціль - ми точно можемо здогадуватися. Це самозбагачення людей, які опинилися при владі. А громада має чітко знати, куди та якими дорогами нас ведуть проводирі. Без цілей не буде жодного результату щодо покращення якості життя в Києві. Для того, щоб визначитися із конкретними намірами щодо позитивних зрушень у Києві потрібна максимальна відкритість та готовність до партнерських відносин з громадою. Аж до повної інвентаризації усіх міських проблем на основі безпосереднього спілкування з жителями кожного мікрорайону та вулиці. Після проголошення цілей для Києва, жодне рішення, яке суперечить їм не може бути прийнятим. І для цього має працювати дієвий механізм контролю. Разом із цим, існуюча стратегія розвитку Києва потребує невідкладного фахового доопрацювання, широкого громадського обговорення і термінового затвердження в новій редакції. Наразі ми маємо ситуацію, коли столична влада всіляко відтягує момент затвердження нової реакції стратегії розвитку Києва, яка роками "гуляє" по кабінетах, бо, очевидно, що чиновникам так вигідно. Чи є межа? Не один рік точаться дискусії щодо необхідності розширення меж Києва за рахунок міст-супутників. Я вважаю, що таке рішення небезпечне. Київ оточують ліси - наші легені. А розширення меж призведе до бездумної вирубки лісів. Оскільки у нас і так критична ситуація із забрудненням повітря, Київ має розвиватися в існуючих межах. Для того, щоб розвантажити Київ, потрібно небагато. По-перше, винести більшість промислових підприємств за межі Києва, перевезти частину вищих навчальних закладів в міста-супутники, створювати робочі міста у регіонах. Ми зобов’язані дати життя та поштовх для розвитку кожному місту, для цього необхідно створити реальну систему мотивації, дієві програми партнерства міст із столицею. Повинен відбуватися всебічний обмін і найменшим позитивним досвідом введення бізнесу та управління містом як в столиці, так і на місцях. Якщо ми будемо створювати нові робочі міста в регіонах - вони неодмінно будуть будуватися, і від цього виграють усі. Чим дихає Київ? Київ дихає всім, окрім чистого повітря. Це величезна проблема. І покращення якості атмосферного повітря як і екологізація Києва в цілому мають стати одними із головних цілей місцевої влади. Киян не влаштовує стандартна фраза: повітря перебуває в межах норми. Нам потрібно знати, що робиться щодня задля очищення повітря в Києві та запобігання надзвичайним подіям? Підказка для влади. Щонайменше потрібно: 1. Розпочати планову перевірку небезпечних виробництв у Києві та по його периметру у 30-кілометровій зоні на предмет дотримання пожежної безпеки, наявності планів реагування під час виникнення надзвичайних ситуацій (пожеж, витоків небезпечних речовин), а також процедур взаємодії та інформування із Київською адміністрацією. Забезпечити безперешкодний доступ до об’єктів Держекоінспекції у разі виникнення надзвичайної ситуації. 2. Спільно із Київською ОДА, Мінприроди, Держводагентством, НАНУ розробити програму відновлення водно-болотних угідь у 50-кілометровій зоні по периметру Києва. 3. Розробити план невідкладних заходів із зволоження осушених торфовищ, використовуючи вологу періоду осінь-зима-весна. 4. Припинити функціонування осушувальних систем, зокрема Ірпінської та Трубізької, та переорієнтувати їх роботу на обводнення сухих боліт. 5. Забезпечити моніторинг стану атмосфери на вулицях і площах Київ із інтенсивним рухом автотранспорту, а також інформування киян про рівень забруднення разом із випуском прогнозів погоди. 6. У суботу та неділю забезпечити провітрювання вулиць та площ, на яких спостерігається високий рівень забруднення атмосферного повітря (наприклад: Бессарабська площа, вул. Хрещатик, вул. Володимирська, Софійська площа, Контрактова площа, вул. Сагайдачного тощо). Провітрювання організовувати шляхом припинення руху автотранспорту на визначений час. 7. Вести постійну роботу над вдосконаленням схем руху автотранспорту у Києві (зелена хвиля, смуга громадського транспорту, будівництво нових розв’язок, заохочення до паркування приватних автомобілів на безплатних стоянках біля станцій метро на в’їзді до міста). 8. Розробити план поступової заміни застарілого міського автотранспорту, що є інтенсивним джерелом викидів. 9. Забезпечити регулярне миття вулиць хоча б раз або два на тиждень (у Парижі щоранку миють вулиці). 10. У місцях, де асфальт і міські будівлі дуже інтенсивно нагріваються під час літньої спеки, облаштувати водограї для зволоження повітря. 11. Київській міській раді невідкладно накласти заборону на забудову всіх зелених зон міста. 12. Розробити невідкладний план заходів із розбудови зелених зон Києва, оприлюднити їх та провести громадське обговорення. 13. Усі міські плани та заходи розробляти із урахуванням рішення ювілейної 70-ї сесії ООН "Трансформація нашого світу: порядок денний збалансованого розвитку до 2030 року". Чи збережемо ми архітектурні пам’ятки? Збереження унікальності Києва, зокрема, архітектурної спадщини - надзвичайно важлива ціль. На сьогодні в Києві налічується близько 3,5 тисячі об'єктів культурної спадщини, серед яких - понад 60 перебувають у критичному аварійному стані. І що найгірше, близько півсотні культурних пам'яток цілеспрямовано доводяться до знищення. Столичній владі потрібно зайняти рішучу позицію в цьому питанні. Насамперед, необхідно терміново провести інвентаризацію всіх пам'яток архітектури у Києві, встановити у чиїй вони власності перебувають, який статус об’єкту і технічний стан. Досвід театру на Подолі показав, що проекти реставрації потрібно розробляти виключно на конкурсних засадах із громадським обговоренням і визначенням функціонального наповнення. Вкрай важливим є наявність спеціального положення про особливості залучення інвестицій до реставрації пам'яток архітектури, затвердженого рішенням Київради. Необхідно перевірити законність приватизації будинків-пам'яток, що вже не перебувають в комунальній власності. Також столичній владі треба налагодити співпрацю у цьому питанні із правоохоронними органами. Чи стане Київ містом для людини? Можна скільки завгодно розповідати про Київ як гарно розвинуте місто, але факт залишається фактом - комфортності з кожним роком стає дедалі менше. Попри стрімку забудову спальних районів та окраїн Києва розвиток інфраструктури завмер. Не вистачає дитсадків, шкіл, лікарень та інших об'єктів соціальної інфраструктури. Застарілі місцеві комунікації не витримують такого навантаження, яке маємо зараз. За минулий рік у Києві спромоглися відкрити лише кілька нових шкіл та дитсадків, на фоні шаленого дефіциту місць - це катастрофічно мало. Не можемо ми похвалитися реалізацією нових інфраструктурних проектів: нових мостів, станцій метро, транспортних розв’язок. Жодного такого проекту за останні роки не було. Нас, киян, переслідує вічний транспортний колапс: затори, неможливість припаркуватися, переповнені тролейбуси та автобуси, небезпечні маршрутки. Київ із найзеленішого міста перетворився на місто МАФів, місто - музей зовнішньої реклами. І хоча щодо перенасичення столиці кіосками та бордами триває якась робота, на фоні масштабу цього питання - це окозамилювання, імітація бурхливої діяльності. Із міста, в якому всі захоплювалися красою Дніпра, Київ перетворився на місто, де течуть ріки сміття, де звичайні урни - це рідкість, а центр - ніщо інше як базар. Чи будемо ми далі спостерігати за стихійним, хаотичним та деструктивним розвитком Києва, або змінимо це - залежить від нас. Олександр Вовченко, спеціально для УП.Київ

"pravda.com.ua"

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

► Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
► В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
► 17 лютого очікуються найбільші морози
► Шторм на Філліпінах забрав життя 6 людей
► Над Швецією з'явилось унікальне сонячне гало