Закон України від 19.10.2017 р. № 216-VIII передбачає сплату за медпослуги, які надаються пацієнтам медустановою за умови її підключення до програми медгарантій, за рахунок коштів держбюджету. Базові аспекти щодо фінансових розрахунків описані в статті 10 цього закону:

• Встановлено єдиний тариф на медичні послуги для пацієнтів на всій території України;

• Встановлений тариф за надання послуги виглядає як глобальна, капітаційна ставка, ставка на медпослугу, на пролікований випадок або за результатом виконання договору;

• Тарифи та коригувальні коефіцієнти затверджують центральні органи виконавчої влади;

При розрахунку тарифів та коригувальних коефіцієнтів базою для визначення компонента оплати праці медичних працівників є величина, що є не меншою за 250 відсотків середньої заробітної плати в Україні за липень року, що передує року, в якому будуть застосовуватися такі тарифи та коригувальні коефіцієнти.

Тариф первинної допомоги складається з оплати діагностичних та лікувальних послуг;

Для отримання коштів з Держбюджету заклад охорони здоров’я має подавати звіти до НСЗУ через електронну систему. За результатами цих звітів закладу щомісячно нараховується оплата послуг;

Основи розрахунку фінансової сторони співпраці з НСЗУ – це детальне ознайомлення з переліком послуг з обраного пакету медичної допомоги. Можна підкреслити особливий момент: медзаклад отримує від держави оплату наданих послуг за діагностику та лікування пацієнтів. Також таким чином за умови підключення установи до програми медгарантій оплачуються лікзасоби з Національного переліку лікарських засобів. В іншому випадку виникає потреба пацієнту самому сплачувати за ліки.

Формування вартості послуг

Вартість послуг для первинної допомоги розраховується як базова ставка на рік (1 пацієнт) з додаванням коригувального коефіцієнту: вікового (змінює ставку в залежності від віку пацієнта), бюджетного (враховує обсяг державних видатків на медицину) та завантаженості лікаря (якщо обсяг пацієнтів даного лікаря перевищує встановлену норму).

Інакше розраховується вартість послуг для вторинної та третинної допомоги. Розрахунок базується на місячній оплаті, яка в свою чергу має за основу середню кількість пролікованих випадків за місяць торік, або за медіанною кількістю звернень пацієнта, що встановлює НСЗУ. Потім до цієї місячної додають плату за кількість пролікованих випадків. Щоб її визначити, застосовується глобальна ставка за пролікований випадок та коефіцієнти (бюджетний, складність випадка та ін.).

Фінансова обгрунтованість співпраці з НСЗУ визначається методом розрахунку оплат, які планує отримати медустанова від держави. Допомогти у таких питаннях може медичний юрист, що має практичний досвід в даній галузі.

Перш ніж робити розрахунки, потрібно уважно ознайомитися зі специфікацією обраного пакету медичних послуг. Виходячи з цих даних, застосувати у плануванні відповідні тарифи та коефіцієнти. Керівники медзакладів можуть отримати консультації з питань укладання договору з НСЗУ в консалтинговій компанії для швидкого та ефективного рішення питань.