Господарка » Чому тернополянам не варто купляти речі на “секондах”?


13:14 от admin
Поняття «секонд-хенд» народилося в старій Англії, коли королівські особи дарували свої речі, як винагороду наближеним до них людям. У перекладі словосполучення звучить як «друга рука». У сучасному розумінні «секонд», це коли заможні люди віддають непотрібні їм речі біднякам. З часом з’явилися перекупники вживаного гардеробу і так благодійність перетворилася на вельми прибутковий бізнес. Зважаючи на доволі складну соціально-економічну ситуацію в країні, на вельми низьку платоспроможність певних верств населення, дана група продукції користується попитом за рахунок цінової політики. На превеликий жаль, нормативно правова база щодо санітарно-гігієнічних вимог, які б можна було застосувати для товарів секонд-хенду, фактично відсутня, немає вимог до місць їх торгівлі (до магазинів промислових товарів, зокрема товарів легкої промисловості). А відповідно, за ними не ведеться санітарно-епідеміологічний контроль. Фактично, єдиним видом контролю, з боку держави, будь-яких промислових товарів, у тому числі і вживаного одягу, які імпортуються в Україну, є вимога наявності при перетині кордону супровідної документації на кожну партію товару. І власне щодо документів, які стосуються безпечності товару: документи про проведення дезінфекції від країн експортерів (одні країни видають сертифікати, інші – посвідчення), та висновки державної санітарно епідеміологічної експертизи. Такі документи мають видаватися на кожну партію продукції. Проте, як відомо найкращим контролером є «обізнаність покупця та совість продавця». А тому кожен покупець задля власної безпеки має право попросити у продавця представити супровідні документи на продукцію. Якщо партія вживаних речей дуже велика і під час реалізації роздрібнюється на кілька торговельних об’єктів, то кожен з них повинен мати копію такого свідоцтва чи посвідчення та висновку державної санітарно-епідемічної експертизи, затвердженого оригінальною печаткою підприємства чи установи постачальника, яка відповідає за безпечність продукції. Та навіть такі заходи безпеки не гарантують, що придбана річ не нашкодить вашому здоров’ю. Адже, проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи безпеки продукції, окрім документального контролю, передбачає здійснення лабораторних досліджень – однак шляхом дослідження вибірково відібраних з однорідної партії зразків. В такій ситуації немає можливості провести оцінку кожної одиниці товару. А речі в кожній партії «секон-хенду», як відомо, є доволі різноманітними, як за матеріалом так і за походженням. Це і робить «секонд-хенд» потенційно небезпечним для здоров’я людей. На ньому можуть зберігатися збудники різноманітних захворювань – від найпростіших паразитарних, як наприклад короста чи грибкові захворювання, так і доволі небезпечних інфекцій. Наприклад, якщо придбана річ належала людині, яка хворіла туберкульозом, на неї могли потрапити збудники захворювання, які залишаються активними впродовж тривалого часу. У першу чергу в зону ризику потрапляють шкіра та волосся людини, бо вони першими контактують з речами. Тому вибираючи вживану річ, хоча так само і нову річ (адже невідомо скільки людей приміряло її до Вас) у магазині чи на ринку, старайтесь не приміряти її на голе тіло, а після покупки перед використання обов’язково ретельно виперіть, можливо навіть з режимом подвійного полоскання та добре пропрасуйте при високих температурах (якщо це дозволяє матеріал виробу). Окрім того, взагалі не рекомендовано купувати вживаної натільної білизни, засобів особистої гігієни, парфумерно косметичних виробів, засобів побутової хімії тощо, речей дитячого вжитку (особливо для дітей раннього віку), які доволі часто зустрічаються на прилавках «секонд-хендів». За інформацією, ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області Джерело: 0352.ua

Джерело "0352.com.ua"